Блог

Погода цього року вражає, для прикладу, 21.03.2019 року доводилося одночасно чути спів снігурів у лісі і спів жайворонка на полі, недалеко від лісу…

Потепління почалося ще у лютому, проте весна почалася вчасно, на початку березня. На початку  березня уже цвіли підсніжники, ближче до середини місяця починали цвісти проліски і вже у другій половині березня з’являлися медуниці, частково і первоцвіти, черемша і саркосцифа.

Ближче до середини березня уже можна було побачити і чути шпаків, дроздів, вяхирів та інших весняних птахів. Мухоловок ще не було. І на диво зябликів також не помічав. Лелеки прилетіли вчасно.

На початку березня вже можна було брати березовий сік, не у промисловому об’ємі, але для проби можна було трохи націдити. Тік соку переривався тимчасовими похолоданнями нижче нуля, фактично вдень було тепло, вночі досить холодно. За три дні вдалося набрати 2,5 літри соку – більше мені не треба.

Мої походи в ліс мали за мету збір ресурсів:

1. Смола хвойних дерев (живиця) сосни і модрини. У холодну пору року смола перебуває у твердому стані і її легше відділяти від дерева.
2. Черемша. Це традиційна лісова рослина до весняного столу (для салатів). До життя в селі я взагалі не знав про її існування, згодом намагався її полюбити за її часничний смак і запах, тепер це мій весняний делікатес. Тільки з середини березня вона почала з’являтися з землі, тому збирати її у нормальній кількості слід буде вкінці березня.
3. Кора берези. Взимку, після морозів кора берези сама віддаляється від стовбура берези, її легко зривати, віддирати. Я заготовляю дві її форми: пух і тверді стрічки кори. Згодом цей трут я використовую протягом всього року для розведення вогню. Це простий, доступний, легкозаймистий і дуже горючий природний матеріал. Також заготовив декілька листів суцільної березової кори для пробного виготовлення вогняного ріжка.
4. Розвідка осмолу (fatwood). Це лісове золото довго не виходить з моєї голови, це якби пошук трюфеля – він якби є, але знайти його зась… Порубав чимало старих, напівгнилих і сухих дерев – сліди є, але мінімальної кількості недостатньо. Не розумію чому, але смолистість наших хвойних дерев якась мінімальна чи що, осмол якщо і є, то лише слідами. Якщо порівнювати види осмолу по інтенсивності насиченості смолою деревини по 3-х бальній шкалі, то наші хвойні дерева отримали слабеньку 3 категорію смолистості. І то виключно у кореневій частині дерева і при умові, що дерево відмирало вертикально, а не лежачи, тобто смола, все ще рухаючись по корі, поступово  концентрувалася внизу дерева і тепер ця концентрація нагадує осмол, знову ж таки, дуже умовний. Як би не було, одну смереку я таки трохи поколов у корені, зараз висушую і долучу до свого комплекту розведення вогню. Нарізати легше, аніж звичайне сухе дерево, смолистість присутня, в якості труту можна пробувати.
5. Березовий сік. Через перепад та мінливість погоди збирати сік зараз є проблематично, фактично він тече вдень, вночі сповільнюється до зупинки. Робив два заходи для збору: перший раз залишав бутилу на ніч, накапало близько літри; другий раз залишив на три ночі, була ціла бутилка соку 1.5л. За два дні випили, дальше він скисає, бродить. Великі кількості дехто консервує, я не промисловик, мені достатньо спробувати. Взагалі у мене зважений підхід до «чудо»-соку березового, я вважаю його перебільшеним і стереотипним забобоном, але як давню традицію – підтримую, тому вважаю, що промисловий масштаб збору – це варварство. Ну подумайте тверезою головою, сік – це те, що вбирають коріння дерев з вологою з ґрунту: це вода і речовини (залежно від властивостей грунту, це різного роду природні мінерали, сполуки чи промислові отруйні речовини, які опадами тоннами за рік опадають із викидів в повітря заводів і фабрик; ці тонни потрапляють у грунт, а згодом їх вбирають коріння дерев, інших рослин, грибниці грибів для формування плоду (гриба), а також потрапляють потрапляють у водоносні природні системи. Тому березовий сік за властивостями є аналогом плодів (фруктів та овочів), грибів, тобто можуть містити як корисні мінерали та сполуки, так і шкідливі. Тому краще все вживати в норму, без фанатизму. Своє місце збору березового соку я завжди маскую від по сторонніх очей, знаю безліч історій, коли всяке бидло ходить спеціально по березняках, зливають собі сік, або взагалі виливають за землю чи що гірше, мочаться в бутилку, звісно ж, для дегенератів це весело, а по суті не хочеться стати жертвою такого розводу, тому я завжди страхуюся. Перш, ніж замаскувати сокозбірник, а вставляю у горловину бутилки пагони дерев чи кущів, - це по-перше, захистить сік від потрапляння в бутилку всяких букашок, слимаків, павуків і мурах, які потім кваситимуться декілька днів і зіпсують сам сік, по-друге, після того, як я закрию вхід бутилки цими ж патиками, я її фотографую, щоб згодом по фотографії ідентифікувати наявність чи відсутність змін (втручання). Після цього я бутилку маскую травою і зверху прикладаю гілки, щоб траву не розвіяв вітер чи звірі.
6. Тички для формування живоплоту у себе в саду (минулого року обгородив металевою сіткою, яка за рік проржавіла і фактично стала небезпечною і страшною) для невеликої ділянки з кущами смородини, малини, агрусу та позичок. Цього року ще посадив голубіку (лохину).
7. Квіти медуниці та первоцвіту. Їх я заготовляю комплексно для чаю та сиропу. Ці квіти – сильні медоноси, містять краплини солодкуватої речовини, власного сиропу, тому це квіти – ніби контейнери крапель меду. Цього року планую заготовити окремий вид чаю –  квітковий (квіти і цвіт), тому акцент буду ставити на медоносні квіти, їх досить мало.

Знайшов для себе непогане містечко для привалу і розведення вогню. Це і потічок з водою, яка виходить щойно з землі, це і яр, де можна сховатися від вітру чи посторонніх очей, це і джерело сухих дров і просто красиве місце, де береги яру цвітуть різноманітними квітами. У лісі зараз скучно, там все сіро-коричневе і однотонне, а поля і яри цвітуть і зеленіють, тим більше, що зараз у лісі людно – з приходом весни починаються тотальні рубки дерев, що триватиме до зими.

Розчистив місце, розпалив вогонь огнивом і березовим трутом, заварив лісовий чай з додаванням березового соку, зварив вермішель, яку подав собі із щойно зібраною черемшою. Поки все горіло-варилося, назбирав пригорщу квітів медуниці і трохи первоцвіту.

Зараз прекрасний час для відпочинку на природі, інтенсивно співають птахи, зелені мало, зате багато квітів, немає того місива густих трав, де не бачиш, на що ступаєш: на скло чи змію, немає спеки, комарів, оводів… Зате зараз є кліщі, але то не така вже проблема, якщо про них пам’ятати.

Більше фото - instagram / facebook