Блог

Субота, типовий вихідний день міжсезоння, дощ не падав, достатньо тепло, якби не поривчастий холодний вітер, похмуро. День почався з того, що треба було трохи почати готувати сад до сезону, трохи прикупив агроплівки, виділив ділянку городу для обгородження металевою сіткою, щоб захистити кущі від сусідських кіз і диких зайців. Посадив ще минулого року кущі смородини, агрусу і позичок, але досвід минулого року показав, що ці кущі слід обгородити і накрити агроплівкою - сильно заростають і погибають від тварин. Встиг забити стовпці і застелити одну смугу агрополотна, пересадити декілька минулорічних кущів і встромити в грунт пагони свіжозрізаної смородини, щоб відновити кількість (минулого року багато кущів було знищено).

Згодом зробив порядок з старим виноградом, шнурками розвішав лози в різні боки, щоб розростався. Поколов дрова і треба було піти на поле і в ліс зрізати декілька гілок верби на Вербну Неділю і засіяти вирізаний ліс городиною. Так, звучить незвично, але чим це суперечить здоровому глузду: сіяти фасолю, пшеницю, редьку, салат, петрушку, кріп, тютюн вірджинія і ще дещо, вже не пам’ятаю що, в лісі?? Це і дичині допоможе харчуватися у природньому середовищі, а не наближатися до сільських городів, де вночі їх роздирають бродячі собаки, і додатково приманить куропаток, які привикли тільки на низиних полях розмножуватися і жити, а на лісових полянах зась, це врешті-решт прикольно іти в ліс, приготувати якийсь суп чи що, збігати два кроки в зруб і назбирати до супу зелені. Якщо на місцях зрубу дерев ніхто нічого не садить і там усе заростає ожиною та травою, то чому б це все не замінити частково корисними і культурними рослинами?! Минулих років я засівав ліс каштанами, колись виростуть, буде делікатес для кабанів, яким уже мабуть набридли жолуді. У лісі і без того часто зустрічаються плодові дерева дикої яблуні, груші, черешні.

Можливо пізніше ще напишу про свій міні-ліс у себе вдома на підвіконнику - я збираю усі можливі хвойні дерева і інші рослини, які в нас ростуть і саджанцями чи насінням висаджую у довгі горшки. Поки що засадив модрину, смереку, кедр (насіння, не знаю, чи проросте), ірландський мох (не ісландський), два види евкаліпту, гінкго, гібіскус, росянки, голубіку, афини декоративні. Планую ще ялинку, сосну і ще якусь хвойну екзотику, насіння якої прямує до мене з Китаю з аліекспресу.

4 квітня збігав в ліс, встановив бутилку для забору березового соку, викопав на стежці декілька кущиків черемші, щоб досадити у себе в саді (минулого року посадив декілька цибулин - і майже всі прийнялися, окрім тих, яких зжерли кроти), позбирав декілька шишок модрини, витряс декілька насінин, щоб посадити у свій домашній розсадник, назбирав пригорщу пророслих жолудів канадського дуба і позасівав поля довкола лісу, викопав ще декілька кущиків пролісків і печіночниці - дуже гарні квіти для саду. Взагалі-то я в саді вирішив декілька метрів квадратних виділити для копіювання екосистеми лісу, територія у затінку, покрита мохом, багато чим схожа на лісовий грунт. Дуби садити не буду, але такі рослини, які притаманні лісу - хотілося б. Можливо у майбутньому пересаджу туди і мої хвойні дерева і буде міні-ліс, а потім ламатиму голову, як посадити там гриби))

Короче, ці передсвяткові вихідні провів у постійному русі, не було часу, ані можливості сісти і розпалити вогонь, як це було минулих років, можливо пізніше, коли збиратиму квіти весняних рослин і шишки хвойних дерев для сиропу. Тож черемшу збирав тільки, щоб принести додому, а саркосцифу просто фотографував, адже минулого року, коли її готував у похідному супі, вона мені не посмакувала – якась, нагадувала хрящі чи що, жорстка.

У лісі доводиться спостерігати з кожним роком все більше уражених короїдом смерек, сосни поки що жук не чіпає, зате цього року зафіксував перший з бачених мною випадок ураження короїдом модрини. До речі, модрина – моє улюблене дерево, у своєму розсаднику я посадив чотири саджанці, три прийнялись, одне всохло. Бігав по лісі, під модринами, шукав як то буває з хвойними деревами – пророслих саджанців модрини. Прийшов до висновку, що в природних умовах модрина насінням не розмножується, або у мене ростуть виключно «стерилізовані» модрини – ні одного саджанця!!! Хоча якщо придивитись до шишок, вони містять насінини.

Скажу чесно, слава Богу, цієї зими у мене якось обійшлося без гострих безперервних бронхітів, якими я страждав багато років кожну зиму і не тільки зиму. Минулого року я зробив собі сироп із хвойних шишок і паростків, цей сироп час-від-часу пив, смачний і як виявилося, ефективний. Цього року вирішив рецепт цього сиропу удосконалити. Почав із весняних квітів. 7 квітня також мав змогу пройтися лісом, тож назбирав трохи квітів медуниці та первоцвіту. Вистелив на декілька годин, щоб всяка комашня квіти покинула. Потім висипав ці квіти у банку і насипав зверху трохи цукром. Уже на наступний день виднілося виділення сиропу – штучного меду, фактично цукор витягнув соки та нектар із квітів і перетворився у сироп. Не поганий початок. На наступні вихідні планую зібрати хвойні складові минулорічного рецепту і так само зробити, долучивши уже до створеного квіткового сиропу. Так шаром за шаром формуватиму універсальний сироп від кашлю, бронхітів, для підтримки легень і взагалі для зміцнення організму. Це не альтернатива бджолиному меду – від нього я ніколи не відмовляюся, це просто лік акцентований виключно на дихальну систему, а так як я курець, це мені зайвим не буде. Отже, планую окрім хвойних складових, долучити листки подорожнику, плюща та ісландського моху. Де сам мох росте у Карпатах я знаю, але чи получиться мені цього року там побувати – це вже інше питання. Якщо не вийде – куплю сухий мох у аптеці.

Аналогічно можна створювати різні інші сиропи, орієнтовані на певні болячки чи профілактику чогось, головне з’єднувати як складові рослини чи квіти однакових лікувальних властивостей.

В той же день, 7 квітня, я йшов у ліс, щоб провірити ситуацію з березовим соком і добрати трохи черемші, дуже вона мені уже посмакувала. Признаюся чесно, соком був розчарований. П’ятилітрова банка була набрана майже на половину, але це була уже настоянка із слимаків, корців, жуків, павуків і всякої іншої комашні. Як-не-як, 4-й день як я поставив банку на сік. Мав прийти швидше, але на днях не виходило через роботу. Як результат, був змушений все вилити, треба сік перевіряти кожний день-два.

Проте цього дня були і приємні моменти. Вперше в житті я знайшов строчків. Я і сморчків ніколи не знаходив, але до цього моменту для мене не було різниці між сморчками і строчками. Як виявилося, останні – токсичні. А я з того всього їх навіть додому взяв, але, прочитавши про токсини, викинув, благо багато не брав, був якийсь сумнів.

Поки ходив по лісі – було все добре, як тільки вийшов на поле (квасу захотілося), одразу ж почали чіплятися кліщі. Я про них взагалі за зиму забув, а тут бац – лізуть з усіх сторін. Було три, двох встиг зафоткати, третій впав. Потім прийшов додому, перевірився – не було під штанами жодного. Добре мати такий одяг, щоб штанини були на різинках і стискали ногу біля взуття.

Які спостереження?

Досить багато козуль. Цього року бачив послід набагато частіше, аніж минулих років.

Голуба знову, на жаль, дуже мало, ще два роки тому було море. Але минулорічні безперервні вирубки лісу їх злякали і вони цього року, мабуть, навчені, шукають інших місць для гніздування.

Не бачив жодного вальдшнепа, хоча минулі роки їх весною бачив постійно.

Надзвичайно мало цього року білоцвіту, минулих років ними було встелені всі покриви лісу. Можливо всьому винна зима, снігом їх, майже розквітлих, засипало на 10 см. протягом тижня і навіть довше.

Короїд щороку знищує все більше хвойних дерев. Так як їх у нашому лісі мало, скоро їх взагалі не залишиться.

П.с. Місця на сайті уже обмаль, тому я знайшов практичний спосіб закидати на сайт фото разом із коментарями до своїх прогулянок. Відчуваю гостру нестачу невеликого похідного топорика, планую найближчим часом придбати, він зміг би вирішити декілька незручних моментів.