Головне меню
Лісовий чай

Чай, зібраний для себе, я його формую на протязі всього року і він у мене йде паралельно до медового сиропу. Збираю квіти і трави виключно далеко від дороги і в екологічно чистих місцях, найкраще, в лісах та лісових галявинах, деякі трави можу отримати тільки в Карпатах, бо у нас вони не ростуть. Збір чаю починається влітку з цвітінням Іван-чаю. Походами по гриби, на рибалку чи на полювання, я завжди стараюся назбирати ті чи інші трави, щоб постійно і максимально вмістимо поповнювати запаси чаю на періоди ослаблення імунітету – зиму та весну.

 

Медовий сироп у мене формується швидше, вже з весни. Це штучний мед, який я застосовую для лікування бронхітів та кашлю. Починається формування із перших квітів первоцвіту та медуниці. Згодом додаю плюч, який я можу збирати до зими, тоді вкінці весни додаю зелені, розрізані навпіл, шишки сосни. Кожну порцію я накладаю шарами, які пересипаю цукром. Після шишок кладу листя та цвіт подорожника. Додаю також дуже мало цвіту та листя чистотілу. Все це на цукрі настоюється до зими і зимою по столовій ложці я приймаю у вигляді сиропу. Водою заливати не можна. Цукор сам витягує всі соки з рослин чи квітів, таким чином формуючи рідину-сироп, а трави відповідно, висихають – їх я викидаю, а сам сироп переливаю у меншу ємність.

 

Лісовий чай я засушую у приміщенні на горищі, під дахом. Влітку дах від сонця нагрівається настільки, що трави висушуються найоптимальнішим способом без використання сушок чи інших нагрівальних засобів: без сонячних променів, при постійній високій температурі (до 40-50 градусів), з постійним провітрюванням. Листя та квіти деяких рослин розминаю до появи соку, тоді це все кладу на добу у тепле місце, де відбувається процес ферментування, тоді на годину-дві заморожую. Опісля все розвішую на горищі для сушіння під дахом.

Однією із ключових вимог збору трав із цвітом - це обирати сухі та сонячні дні, у дощ квіти частково втрачають пилок, як і вранці, коли все покрите росою, найкращий варіант - два-три дні після дощу і в обідній час дня. Квіти (цвіт) рослин збираю в період середнього та пізнього цвіту, коли квіти повністю сформовані та наповнені пилком. Хвою, калину і терен збираю після перших приморозків, коли хвоя і ягоди достигають необхідних концентрацій корисних та лікувальних речовин. Найголовніше при приготуванні чаю – 10-15 хв. запарювати під накриттям (у чайнику) чи у чашці з використанням металевих фільтрів. Тоді за смаком додаю лимон чи імбир, ну і цукор. Чай виходить імунозміцнюючим, хоча якщо додавати в чай більшу кількість інших трав (глід, м’ята), він ще й набуває якості заспокійливого.

 

 

Отже, склад:

  1. Хвоя (хвоя ялинки і сосни – це перш за все суміш вітамінів С, В, Е та мікроелементів, при чому вітаміну С у хвої в рази більше, ніж у лимоні, головне знати, коли збирати хвою і як засушувати, але це секрет). Це потужний природний антибіотик. Використовується для лікування більшості простудних захворювань та запальних процесів.
  2. Липа — цінна лікарська рослина. У науковій медицині використовують висушені суцвіття липи  як потогінний і бактерицидний засіб для полоскання рота. У народній медицині застосовують у сумішах з іншими рослинами при деяких захворюваннях шлунка, печінки, кишечника, нирок.
  3. Малина. Народна медицина рекомендує використовувати ягоди і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби, як жарознижувальний засіб; листки — від кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки — від геморою і жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення фурункулів на обличчі і проти росистих запалень. З молодих листків, які містять вітамін С, виготовляють замінник чаю.
  4. Ожина. Листки ожини в суміші з іншими травами рекомендуються при запаленнях шкіри, лишаях, екземі, грибкових хворобах. Також листки застосовують як потогінний і антицинготний засіб, для полоскання горла, порошок з листків — для засипання ран.
  5. Меліса. Листя меліси підвищують секрецію травних залоз, збуджують апетит, пригнічують процеси гниття і бродіння у травному каналі, знижують тонус гладеньких м’язів кишечнику, жовчно- та сечовивідних шляхів, підвищують виділення жовчі, виявляють седативну і слабку гіпотензивну дію.
  6. Іван-чай (Хаменерій). Листки хаменерію містять від 98 до 388 мг % вітаміну С. Висушене листя йде на виготовлення сурогату чаю. У народній медицині використовують листя для загоювання ран, від головного болю, золотухи, як обволікаючий і протизапальний засіб. Лікувальні властивості хаменерію зумовлені наявністю дубильних речовин у листках (14,8-20%), стеблах (2,7-5,7%) і в кореневищах (4,8-5,9%).
  7. Терен*. У народній медицині терен здавна використовують як дієтичний і лікувальний засіб при захворюваннях шлунку та кишківника. Плоди, квітки і кору терну застосовують як кровоочисний засіб, особливо при нашкірних висипах, масових фурункулах.
  8. Смородина (листя). У народній медицині листки вживають від кашлю, гіпертонії, ревматизму. Листки, ягоди і кору використовують при порушенні обміну речовин, простуді й коклюші, хворобах сечового міхура і ниркових каменях.
  9. Калина*. Плоди використовують як сечогінний і вітамінний засіб, при шлункових і простудних хворобах. Квітки і плоди — при склерозі, туберкульозі легень, гіпертонії, захворюванні нирок, серцевих хворобах і як потогінний засіб. Є дані про позитивний вплив плодів при лікуванні ракових захворювань (сік з плодів калини з медом використовували в народній медицині для лікування раку молочної залози, для профілактики раку шлунка при гіпоацидному гастриті), діатезу, виразки шлунка.
  10. Шипшина*. Зміцнює імунітет, підвищує стійкість до різних захворювань, є відмінними ліками від гострих і хронічних запальних процесів. В лікарських цілях використовуються плоди і іноді корінь шипшини, з яких можна робити корисні відвари, настої, спиртові настоянки та чаї. У плодах шипшини аскорбінової кислоти міститься навіть більше, ніж у лимонах або смородині. Це відмінний природний антиоксидант. Досить багато в шипшині і вітаміну Р, А, В2, Е, К. Корисні властивості шипшини надають потужний бактерицидний ефект.
  11. Чебрець. У науковій медицині використовують як антисептичний, відхаркувальний (при бронхітах, коклюші, катарах дихальних шляхів) і глистогінний засіб. Входить до складу препарату «пертусин». Чебрець має високу бактерицидну активність щодо патогенних коків і грибів, широко застосовується як антисептичний і дезинфікуючий засіб. Застосовують його також як болезаспокійливий засіб при радикулітах, невритах, ревматизмі, для ароматичних ванн. У народній медицині чебрецем здавна користуються при шигельозі, болях у животі, спазмах і судомах, жіночих хворобах, маткових кровотечах, безсонні, простудних хворобах, виразках шлунка, хворобах серця і нервових хворобах, як сечогінний засіб при набряках, хворобах печінки, недокрів'ї, порушенні обміну речовин, туберкульозі легень, зовнішньо — для примочок, загоювання ран і опіків.
  12. Глід*. Препарати квіток і плодів глоду (настої, спиртові настойки, рідкий екстракт плодів) тонізують серцевий м'яз, знижують збудливість центральної нервової системи, посилюють кровопостачання коронарних судин серця і судин мозку, усувають тахікардію та аритмію, поліпшують сон, самопочуття. Нормалізують артеріальний тиск. Дія препаратів глоду колючого спазмолітична, ангіотонічна, діуретична, антиалергічна. Знижуючи збуджуваність центральної нервової системи, препарати глоду дають значний антиалергічний ефект при захворюваннях, спричинених різними алергенами, та при аутосенсибілізації. У препаратах глоду виявлено ненасичені кислоти, що сприяють зниженню рівня холестерину в крові.
  13. Суниця (листя). Плоди і листки суниць багаті на вітаміни, у плодах містяться вітамін С, каротин, вітамін В1, вітамін 132, вітамін К, РР. Листки суниць теж можуть використовуватись як джерело вітаміну С, їх вживають як сурогат чаю. У науковій медицині застосовують плоди і листки суниць — як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній хворобі, при маткових кровотечах, недокрів'ї. У народній медицині лікування суницями дуже популярне. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні; листки також при гіпертонії, для поліпшення роботи серця і обміну речовин.
  14. Звіробій. У науковій медицині використовують квітучі верхівки пагонів — як в'яжучий, протизапальний і тонізуючий засіб при кровохарканні, кашлі, проносах, колітах, хворобах печінки, для укріплення ясен. Лікарські властивості звіробою пов'язані з його досить складним хімічним складом. Трава звіробою містить дубильні, смолисті, фарбувальні речовини, флавоноїди, каротин, вітамін С, глюкозид гіперін, холін, сапоніни тощо. Із звіробою звичайного виробляють антибактеріальні препарати іманін і новоіманін, якими лікують гнійні рани, тяжкі опіки, гострі катари дихальних шляхів. Новоіманін використовують для боротьби з бактеріозами овочевих рослин і проти вірусної мозаїки тютюну. Звіробоєм лікують стоматити, гайморити, фарингіти, молочницю у дітей. У народній медицині звіробій дуже популярний лікувальний засіб, який застосовується при багатьох хворобах: проносах, шлунково-кишкових захворюваннях, хворобах дихальних шляхів, як тонізуючий засіб при серцево-судинних захворюваннях, як кровоспинний — при маткових кровотечах, хворобах печінки, нирок і як глистогінний засіб, при невралгіях, істерії, безсонні, епілепсії, паралічах.
  15. Афини (Чорниця)(листя). До складу ягід чорниці входять цукри (до 6%), лимонна, яблучна, молочна, бурштинова, щавлева, хінна кислоти (1-1,2%), глюкозид гліконін, барвник міртилін, дубильні й пектинові речовини, мінеральні солі, вітаміни А, С, В1, В2, РР. Пектини надають кондитерським виробам з чорниці високої якості, а в свіжому вигляді сприяють виведенню з організму людини шкідливих радіоактивних сполук. У науковій медицині використовують ягоди і листки чорниці. Висушені ягоди застосовують як в'яжучий засіб при гострих і хронічних проносах, особливо у дітей. Листки, що містять глікозид поліміртилін, використовують як засіб при лікуванні початкових форм цукрового діабету. Листя чорниці звичайної мають протидіабетичні властивості завдяки наявності в ньому глікозидів (міртилін та неоміртилін). Чорниця має протизапальну, протигнильну, сечогінну, жовчогінну і терпку дію.
  16. Календула (Нагідки). Календула має виражену протизапальну, бактерицидну, противірусну, антимикотичну, ранозагоювальну, спазмолітичну дію; покращує процеси регенерації; збуджує секреторну активність травних органів; стимулює жовчоутворення і жовчовиділення; виявляє седативну і антиаритмічну дію. Володіє онкопротективною активністю. Встановлено високу противірусну активність календули щодо вірусу грипу типів А і А2, виявлена ​​здатність календули долати віруси простого герпесу.
  17. Горобина (червона)*.Плоди горобини — скарбниця цінних речовин. Її плоди багаті вітамінами А, С, Е, В1, В2, К, Р і РР. Особливо вражає вміст аскорбінової кислоти — тут горобина перевершує навіть лимон. А по питомій вазі каротиноїдів вона залишає позаду традиційне їх джерело — моркву. До усього іншого, в плодах горобини є присутнім цілий комплекс макро- і мікроелементів, серед яких йод, кальцій, фосфор, залізо, молібден, бром, мідь і магній. Багато в горобині органічних кислот, флавоноїдів і дубильних речовин.
    Такий великий склад не може бути обійдений народною медициною. Важко знайти недугу, лікуванню якої не сприяли б горобинові плоди. Сік горобини — прекрасний засіб відновлення сил і вітамінізації організму при сезонних авітамінозах, зниженому гемоглобіні і знесиленні. Якщо заготовлено сушені плоди, то можна запарити столову ложку в 0,5 л окропу і настояти трохи в термосі, а після охолодження додати мед. Цей вітамінізований напій здатний відновити імунітет і підвищити опірність організму. Горобиновий чай допоможе і при розладах кишечника. Його можна вживати по чашці три рази в день. Увага! Шкоду червона горобина може принести людям, які мають підвищену кислотність шлункового соку. Крім того, настої, сік, відвари з неї не можна вживати при підвищеному згортанні крові, тим, хто переніс інфаркт чи інсульт, хворіє на ішемічну хворобу серця.
  18. Аронія (горобина чорна)*. Корисні властивості чорноплідної горобини унікальні, однак, широку популярність ця рослина отримала лише на початку 20 століття, завдяки одному з великих селекціонерів — Мічуріну. Користь аронії міститься в найбагатшому вітамінно-мінеральному складі. Кожна ягідка – дивовижна комора, містить вітаміни та провитаминные речовини: бета-каротин, аскорбінову кислоту, вітамін Е, К, Р, РР, В1, В2, В6. Також містяться антоціани, пектин, органічні кислоти, мінеральні солі марганцю, кобальту, міді, йоду, магнію, заліза, калію, кальцію, хрому, свинцю, селену, нікелю, алюмінію, бору. Чорна горобина містить флавоноїди, дубильні речовини і багато інші сполуки (цукру, зольні та білкові речовини). Не дарма її назва походить від грецького слова «aros» — користь. Регулярне вживання аронії самим сприятливим чином впливає на організм та імунну систему. Аронія чорноплідна значно покращує склад крові, очищає організм від шкідливого холестерину, що сприяє кровотворенню і попереджає анемію, однак робить кров гущі (що дуже корисно при порушенні згортання крові і не завжди добре, якщо кров занадто густа). Пектин і дубильні речовини допомагають очистити кишечник від шлаків, токсинів, важких металів. Ягоди аронії допомагають зміцнити стінки кровоносних судин, зробити їх менш проникними і більш еластичними. Завдяки цьому поліпшується робота серця, нормалізується тиск (знижується при гіпертонії). Високий вміст йоду в ягодах благотворно позначається на роботі ендокринної системи і щитовидної залози. Корисна аронія і для травлення, ягоди сприяють перетравленню їжі, збільшують кислотність шлункового соку, діють як жовчогінний засіб і знімають спазми гладкої мускулатури живота. Велика кількість цінних біоактивних речовин робить плоди аронії дуже корисними для імунної системи людини, при вживанні чорноплідної горобини значно поліпшуються захисні функції організму, підвищується опірність організму до інфекцій і вірусів, прискорюються процеси одужання.

 


* - ягоди я заготовляю і сортую відокремлено від трав’яного чаю, хвою частково і пропорційно додаю до трав’яного чаю, але і ділю на окремий вид чаю - хвойний, таким чином у мене формується три види лісового чаю: трав’яний, хвойний і ягідно-плодовий.

 

Придбати чаї можна в крамниці - https://www.bushcraft.in.ua/shop/lisovij-chaj

 

 

 

Популярні публікації

23.09.2020, 03:16
ПОХІД ВИХІДНОГО ДНЯ. 2 ПОЛОВИНА ВЕРЕСНЯ 2020 РОКУ. РИБОЛОВЛЯ. ЗБИРАЛЬНИЦТВО
23.12.2019, 19:44
ПОХІД ВИХІДНОГО ДНЯ 21.12.2019 РОКУ. ВЕРБОВИЙ ДЕНЬ
03.03.2020, 14:56
ПОХІД ВИХІДНОГО ДНЯ 01.03.2020 ДЕРЕВ’ЯНА ЛОЖКА. ВИВАРЮВАННЯ ТРУТОВИКІВ У ЗОЛІ. ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ
19.09.2018, 16:23
Сезон грибництва 2018
Поки що ніхто не залишив свій коментар.
Будьте першим, поділіться своєю думкою з іншими.
avatar