Блог

Взагалі-то в цей день, як і в кожний суботній ранок, я борознив поля і прирічкові території у пошуках пернатої дичини. Проте як і завжди в цей період початку жовтня ніякого результату це не принесло, я вирішив просто потоптатися на одному місці, розбивши табір, під старою вербою на березі річки. Щоб урізноманітнити досить скучний початок дня, я вирішив за одно спробувати порибалити. У мене в рюкзаку завжди є моток двох метрів волосіні і гачки. Взявши довгу гілку сухої і порослої лишайником верби, прив’язав волосінь, гачок, на волосінь прикріпив поплавок із шматка вербової гілки. Грузило не використовував, не було потреби. В якості наживки використовував хліб від канапки. Вода в цей день була каламутною і рівень води був піднятий, мабуть завдяки цьому риба активно клювала. Течія була досить швидкою, тому я намагався ловити у невеликій мілкій заплаві 1х1м, де була стояча вода. Ловилася невелика рибка, більшість із підсічених риб зривалися з гачка одразу після витягування з води, та все ж  три штуки вдалося впіймати. Снасть вийшла досить легкою, сам гачок не малого розміру виконував функцію грузила. Закинувши оснастку на спокійну воду, поплавок одразу ж сигналізував покльовки і вже коли він занурювався під воду, я підсікав. Я рибалив на несприятливому для риболовлі місці, проте тут часто полюбляють сідати на воду дикі качки. Ця ділянка ріки є повністю ізольована і важкодоступна через зарослі береги тереном і глодом. На жаль, качки так і не було і взагалі в цей день я жодної дичини не зустрів - місцева качка уже давно відлетіла на великі водойми чи на ріку, яка протікає серед міста поблизу і де качкам нічого не загрожує, а перелітної качки ще нема - вона починає появлятися вкінці жовтня і аж до грудня включно.

На березі розпалив вогонь, піджарив канапку у формі шашлика - так з кавою легше зігрітися, і закоптив пару рибок для смаку та інтересу. В якості коптильні мені дуже посприяло старе відро, яке валялося поблизу – вибивши гниле дно, у мене получилася коптильня. Час-від-часу закидав у неї свіжі гілки верби із зеленим листям для того, щоб збільшити інтенсивність диму.

Після річкового відпочинку я ще вирішив трохи пройтися лісом. В цей час ліс аж кишить різноманіттям грибів. Надіявся знайти якогось їстівного гриба, але ні білих грибів, ні опеньок я так і не знайшов. Вірніше, гриби були, але треба було зранку вирушати до лісу - всюди зустрічав багато людей - і місцевих і приїжджих. Зустрічав старі опеньки, яких люди просто оминали, їх я зібрав, щоб ради експерименту, засипати ними ділянку довкола дровітні - там вся земля встелена трісками і шматками деревини, можливо колись утвориться грибниця з міцелію. Білих грибів не було, підберезників і червоняків також. Весь масив їстівних, вищеперелічених, грибів, включаючи рядовки, "парасольки" почали появлятися у другій половині жовтня, в цей час я, класично, хворів протягом трьох тижнів (не ковід), тому значну частину хорошої осінньої погоди, грибного буму і появи перелітної птиці я пропустив. Закон підлості - без нього життя неможливе.