Новини

Ісландський мох або цитрарія ісландська – листоподібний випростаний кущистий лишайник. Заввишки досягає 10-15 см. Кріпиться до кори дерев, ґрунту або до іншої субстанції за допомогою коротких ниткоподібних відростків. Основа рослини звужена. Має трубчасту структуру, також може бути схожа на жолоб. Догори лишайник розширюється і доповнюється пласкими (широкими чи вузькими) паростками.

Вони гладенькі, по краю розташовані короткі щетинки. У природному стані та сирому середовищі рослина м’яка на дотик. Біля підстави має біле забарвлення. Доверху набуває темного кольору. Сторона, що повернена до сонця, переважно зелена із сірим або оливковим відтінком та має червоні плями.

Поширення

Ісландський мох розповсюджений в горах, у високій тундрі, сосновому лісі з піщаним ґрунтом. Воліє рости у місцях, де немає затінку. Часом може створювати суцільні зарості. Для безперешкодного росту потребує чистого повітря.

Хімічний склад

У складі ісландського моху міститься до 70 % вуглеводів, які можна вилучити назовні. Для цього слід використати окріп. При охолодженні соку рослини утворюється желеподібна маса. Біля половини цих вуглеводів – полісахарид лихенин (лишайниковий крохмаль).

Крім того в складі цитрарії є: цукор (глюкоза і галактоза), білок – біля 3%, жири 1-2%, віск – 1%, приблизно 3% камеді. А також 3-5% лишайникових кислот (протолихестеринових, фумарпротоцентрарових, уснинових, лихестеринових), які надають рослині гіркий присмак, а також властивості антибіотика.

Застосування і лікарські властивості

Лікувальною сировиною є повністю вся рослина цитрарії. Біля двохсот років тому її широко використовували для оздоровлення в Ісландії. Лікарі давали зілля із лишайнику людям, які були виснажені тривалими хворобами. Це вважалось поживним засобом, а також дієвими ліками, що регулюють діяльність кишківника та шлунку.

Лікарські засоби з ісландського моху м’яко покривають слизову оболонку, збуджують апетит, мають антисептичні властивості. Їх застосовують при запаленнях і розладах шлунку, кишківника. Вживають внутрішньо у вигляді відварів, спеціально виготовлених желеподібних речовин. Призначають при діареї, атонії шлунку, хронічних закрепах, кашлі, відсутності апетиту, загальній слабкості від виснаження організму під час затяжної хвороби.

Відвар ісландського моху від кашлю

Візьміть 1 ст. ложку подрібненої сировини на стакан окропу. Кип’ятити суміш потрібно 20 хвилин. Після того, як відвар настоїться, варто його процідити. Споживати гарячим перед сном (після вживання необхідно знаходитись у ліжку).

Терміни та способи збору

Лишайник можна збирати протягом усього літа. Цілу рослину відриваємо від кори чи ґрунту. Очищуємо її від піску, пилу, іншого домішку. Далі висушуємо на відкритому повітрі проти сонця.

Основні вимоги до якості

Готова сировина складається з добре висушених рослин лишайника. Вона не повинна мати будь-якого запаху. Присмак відвару має бути гіркуватим з відчутною в’язкістю.

Вологість сировини не повинна бути вищою, ніж 10%. Органічні домішки – в межах 5%, мінеральні – до 1%.