Новини

На нашій планеті виявлено та описано 3460 різних видів змій. Ці плазуни заселили практично всі континенти, за винятком Антарктиди. Також змії не живуть в Новій Зеландії, Ірландії та на деяких тихоокеанських і атлантичних островах.  Отруйні змії становлять біля 25% від загальної кількості видів.

На території України існує тільки два види отруйних змій.

Перший вид — гадюка степова, поширений в степовій і частково лісостеповій зонах. Колір спини сірий, є темна зигзагоподібна смуга вздовж тіла. Черевний бік чорного кольору з білими цяточками або сірого кольору з чорними плямами.

Другий — гадюка звичайна. Має буруватий чи іржаво-червоний колір спини з темною зигзагоподібною смугою. Трапляється чорна гадюка. Оселяється найчастіше у ділянках лісу з дрібним чагарником, на лісосіках, болотах, занедбаних кар'єрах, серед кам'яних руїн, у закинутих будівлях. Також трапляються випадки появи гадюк біля помешкання людини.

 

Для профілактики укусів гадюки слід застосовувати найпростіші запобіжні заходи:

 

- йдучи до лісу, одягати щільні штани, котрі заправляти у високе взуття;

- бути особливо уважними перед тим, як ступати у чагарники;

- збираючи гриби чи ягоди, користуватися палицею, щоб перевіряти зарослі;

- не намагатися впіймати гадюку або іншу невідому змію;

- при ночівлі в полі, лісі уникати розташування біля колоній мишей-полівок та інших гризунів, брустверів окопів, чагарнику, трухлявих пеньків, дерев з дуплами, біля входу до нори або печери, тобто улюблених місць полювання гадюк;

- щільно закривати вхід до намету, щоб змія не могла туди заповзти;

- переміщуючись лісом, полем в темний час доби, користуватися ліхтарем. Світло відлякує змій і допомагає виявити їх на шляху;

- вирушаючи на сімейний пікнік, риболовлю, збір грибів чи ягід,  провести профілактичну бесіду з дітьми.

 

 Отруйних змій можна легко відрізнити від неотруйних за формою голови. Голова отруйних змій має яскраво виражену трикутну форму. Це пов'язано з анатомічним розміщенням отруйних залоз. Щоб напасти на здобич, вкусити її, впирскнути отруту і повернутися в початкове положення, змії потрібно всього 0,07 секунди. Отрута цих змій має швидку, але незначну дію. Приблизно половина всіх укусів не супроводжується тяжкими симптомами загального отруєння. Головне в такій ситуації - швидко надати першу, а згодом обов'язково і професійну медичну допомогу.

 

Надання першої медичної допомоги. Надайте постраждалому горизонтальне положення, максимально обмежте його рухи, особливо ураженої кінцівки.

 

Ніколи не накладайте джгут з метою запобігання розповсюдження отрути по організму з кров’ю. Ця маніпуляція не тільки не дає ефекту, але навпаки ускладнює стан хворого. Зміїна отрута розповсюджуються переважно лімфою по лімфатичним судинам, що залягають неглибоко під шкірою і легко здавлюються.  Ефективним та безпечним способом сповільнити лімфотік та, відповідно, розповсюдження отрути за рекомендацією Америанської Асоціації Серця (АНА) є накладання тиснучої іммобілізуючої пов’язки по всій довжині укушеної кінцівки.

 

Не плутайте накладання тиснучої пов’язки з накладанням джгута!

 

Ранку на місці укусу потрібно обробити антисептиком і накласти стерильну пов’язку. Укушену кінцівку по можливості максимально знерухомити (після накладання тиснучої пов’язки укушену ногу прив’язати до здорової, руку зафіксувати пов’язкою через шию). По  мірі потрапляння отрути в кров з’являються симптоми загальної інтоксикації організму: головний біль, відчуття розбитості, слабкість, кровотеча з носа, прискорення пульсу, зниження артеріального тиску, у важких випадках судоми. Для зменшення загальної інтоксикації потерпілому необхідно давати багато пити. Дати антигістамінні препарати (діазолін, цетиризин, супрастин).

 

Після проведення всіх цих заходів негайно доставити потерпілого до лікарні. Найефективнішим методом в польових умовах завжди вважалось термінове інтенсивне відсмоктування отрути з ранки протягом 10-15 хвилин з подальшим ретельним промиванням ротової порожнини водою. Іноді рекомендується поставити на місце укусу крововідсмоктуючу банку. Якщо навіть вона у вас і буде, то на її приготування підуть найдорогоцінніші хвилини, тому цей спосіб навряд чи буде практичним, хоча якщо вам хтось допомагатиме – можете спробувати. Сучасні настанови з першої допомоги не містять рекомендацій по відсмоктуванню отрути з рани. Більше того, враховуючи небезпеку зараження хворобами, що передаються через кров, є доцільними ті настанови, що містять заборону безпосереднього відсмоктування отрути  ротом.  Тому ця рекомендація є неоднозначною, яку ми не відкидаємо цілком, але і не рекомендуємо.

 

Бджоли, оси… Сусідство з бджолами, осами, джмелями, комарами, ґедзями, мошками та іншими дрібними комахами рідко буває приємним. Але річ не тільки в цьому – їх укуси здатні викликати достатньо важкі алергічні реакції.

 

Бджіл, ос і шершнів приваблює аромат квітів, солодких парфумів, фрукти, солодощі, напої та яскравий одяг, тому щоби уникнути укусів цих комах необхідно:

- збираючись на прогулянку, одягати світлий, нейтральний одяг;

- проявляти обережність на ринках і в овочевих магазинах, поблизу кубел. Якщо їсте фрукти, простежте, щоб на них не було бджіл або ос;

- бути обережними в місцях скупчення комах, що жалять. Якщо оса виявляє нав’язливу цікавість треба або завмерти і чекати, поки вона не відлетить, або різко переміститися в інше місце, але не махати руками;

- не наближатися до бджолиних вуликів і осиних кубел, а також здійснювати різкі рухи, оскільки це провокує напад комах;

- якщо оса сіла на рукав одягу, треба просто струсити її, а не прихлопувати, інакше укус гарантований;

- ніколи не пити з носика чайника, банок і пляшок, що стояли відкриті, треба наливати напій спочатку в чашку, стакан. Уважно роздивіться, чи немає там небезпечних комах. Обтирайте губи після поїдання солодощів.

 

Допомога при укусі. Дія отрути комах залежить також від місця укусу та кількості отрути, що потрапила в організм. Треба терміново звернутися до лікаря, якщо оса або бджола укусила в око, губи, рот або язик, оскільки набряк в цих місцях може бути небезпечним для життя. Укуси п'яти комах можуть спричинити тяжке отруєння, а сотні – смерть.

 

Клінічні картини дії отрути доволі різноманітні. Найчастіше укус цих комах обмежується місцевою реакцією – почервонінням і невеличким набряком, який швидко проходить. Або ж, спостерігається сильний колючий або пульсуючий біль, тканина набрякає в радіусі 15—20 см, інколи набряк розповсюджується на всю кінцівку, збільшуються у розмірі лімфатичні вузли.

 

 Основні правила надання першої допомоги при укусах бджіл, ос, джмелів:

 

1. Відразу ж після укусу бджоли необхідно, обережно видалити пінцетом або навіть нігтями жало з ранки (не роздавлюючи отруйну бульбашку на жалі), дайте постраждалому антигістамінні препарати з аптечки (діазолін, цетиризин, супрастин тощо)

2. Якщо людина знепритомніла, намагайтесь привести її у свідомість, потерши скроні нашатирним спиртом або давши понюхати його.

3. Добре промийте місце укусу водою з милом.

4. Зробіть пов’язку з нашатирного спирту, розведеного водою в співвідношенні один до п’яти.

5. При сильному болі, прикладіть до місця укусу розчин кухонної солі (половина чайної ложки на півстакана холодної води) або просто накладіть компрес з холодної води, пузир з льодом.

6. Давайте потерпілому від укусу пити багато рідини, щоб швидше нейтралізувати отруту.

7. При високій температурі прийміть жарознижуючі засоби і викличте лікаря.

 

Увага!  Якщо потерпілий не приходить в свідомість або місце укусу все більш опухає, підвищується температура, з’являється висип, головний біль, запаморочення, проблеми з диханням – необхідно забезпечити хворому повний спокій і негайно звернутися за медичною допомогою. Така реакція організму указує на алергічну реакцію, яку можна зняти тільки у медичні установі. До прибуття лікаря необхідно забезпечити спостереження за станом хворого, при зупинці дихання і серцевої діяльності почати проведення реанімаційних заходів (СЛР).

 

Павуки. Анафілактичний шок розвивається і від укусів ряду павуків, великих скорпіонів. Їх отрута спричиняє мимовільне напруження м'язів, судоми, задишку, підвищене слиновиділення. Особливо небезпечні укуси павуків каракуртів, отрута яких руйнує еритроцити крові. Для попередження всмоктування отрути в кров доцільно припалити місце укусу сірником чи розпеченим предметом. Це може зруйнувати хімічну структуру отрути і знешкодити її.

 

В Україні отруйні павуки, що можуть завдати небезпечних укусів, трапляються переважно на півдні. Так, тарантул великий степовий живе у Криму та частково в степовій та лісостеповій зонах (Миколаївській, Херсонській областях). Цей павук завдовжки 3–4 см має жовто-буре видовжене тіло, овальне черевце. У Криму та окремих місцях степової зони трапляється дуже небезпечний павук–каракурт – чорного кольору з червоними плямами на черевці. Найнебезпечнішими є статевозрілі самиці. На території України зустрічаються три види невеликих скорпіонів: кримський, карпатський та кавказький, поширені відповідно у Криму, Закарпатті та Одеській області. Укуси перелічених членистоногих можуть бути небезпечними, отже, вимагають радикальних заходів під час допомоги.

 

У випадку укусу спочатку видаляють жало пінцетом, голкою або лезом. Далі уражену ділянку протирають тампоном, змоченим у пероксиді гідрогену. Після цього до ранки прикладають серветку, змочену 10 %-вим спиртовим розчином ментолу чи валідолу. Ефективні також примочки з 0,25%-ного розчину аміаку, настойки календули. У більш-менш серйозних випадках необхідний огляд лікаря.

 

Комарі. Із-за специфічних властивостей слини комара, в місці його укусу утворюється невелике почервоніння, виникає свербіння, відчуття жару. Свербіння можна усунути, якщо змочити шкіру нашатирним спиртом або розчином питної соди: 1/2 чайної ложки на стакан води.  Щоб уникнути укусу обробіть всі відкриті місця тіла репелентом (речовиною, що відлякує комарів) – цей засіб повинен бути обовязково в аптечці мандрівника чи відпочиваючого на природі.

 

Мошка. Мошки активні в жаркі сонячні дні. Їх приваблює світлий одяг та запах поту. Момент укусу мошки не відчувається, але через декілька хвилин з’являється відчуття жару, сильне свербіння, великий червоний набряк. Набряк спадає через декілька днів, а ось нестерпне свербіння може турбувати декілька тижнів. Діти звичайно розчісують місця укусу до крові та появи виразок. Численні укуси мошки можуть викликати підвищення температури і появу ознак загального отруєння. Якнайскоріше протріть шкіру нашатирним спиртом, а потім прикладіть лід. Всередину можна прийняти антигістамінний засіб (діазолін, цетиризин).  Щоб уникнути укусів необхідно обробити шкіру репелентом.

 

Ґедзь. Ґедзі можуть переносити інфекції.  У місці укусу може з’явитися відчуття жару, набряк, почервоніння шкіри, можливе також збільшення лімфатичних вузлів. Укус ґедзя може швидко перетворитися на значну припухлість з білим пухирем посередині. Ранка може загноїтися та боліти до двох тижнів, тому її негайно треба промити з милом, прикласти компрес з   40 % спиртом і розчином питної соди.

 

Кліщі. Через слину цих комах можуть поширюватися до 60 видів вірусів. Найнебезпечніший з – них це кліщовий енцефаліт.

 

Перш ніж вкусити, кліщ може повзати по тілу кілька годин. Але як тільки він знаходить м’які частини тіла – згин ліктя, внутрішня сторона кисті, під пахвами, під коліном,  за вухами або в паху, – швидко присмоктується.

 

При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

   - одягатися в світлий однотонний одяг, з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити кліщів, які повзають. Голову слід покривати головним убором;

   - проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

   - звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20–25 м місце для привалів, нічного сну на природі;

   - вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;

    - якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.

    - використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. 

 

Якщо ви виявили кліща, його потрібно якомога швидше видалити. Існує кілька способів видалення кліщів. Але всі вони відрізняються тільки інструментом яким видаляється кліщ.

 

Найзручніше видаляти зігнутим пінцетом або хірургічним затискувачем. Кліща захоплюють якомога ближче до хоботка.   Потім його акуратно потягують і при цьому обертають навколо своєї осі в зручну сторону. Через 1-3 оберти кліщ витягується цілком разом з хоботком. Якщо ж кліща намагатися висмикнути, то велика ймовірність розриву.

 

Якщо немає інструментів, то можна видалити петлею з грубої нитки. Петлею кліщ захоплюється як можна ближче до шкіри і акуратно, похитуючись в сторони витягується.

 

Обробка олією не змусить кліща вийняти хоботок. Олія тільки вб’є його, закупоривши дихальні отвори. Масло змусить кліща відригнути вміст в ранку, що може збільшити ризик зараження. Тому олію,  яку часто пропонують для видалення кліща, використовувати не треба.

 

Після видалення ранку обробляють йодом, або іншим антисептиком для шкіри. Руки та інструмент після видалення кліща треба ретельно вимити.

 

При видаленні кліща не треба:

Прикладати до місця укусу їдкі рідини – нашатирний спирт, бензин, та інші.

Припікати кліща сигаретою.   

Різко смикати кліща – він обірветься.

Колупатися в ранці брудною голкою.

Прикладати до місця укусу різні компреси.

Тиснути кліща пальцями.

Видаленого кліща треба знищити або краще залишити для аналізу, помістивши в банку.

 

Якщо все нормально, то ранка гоїться за тиждень. Але спостерігати за нею необхідно протягом наступних трьох місяців і в разі її почервоніння, виникнення головного, м’язового болю звернутись до лікаря.

 

Шершень

 

Максимальна активність шершнів припадає на літній період року, а саме липень-серпень. В цілому комаха є відносно «миролюбною», вона може нападати на людину в разі, якщо відчуває небезпеку.

 

Шершні люблять мешкати сім’ями в теплих місцях, їх скупчення можна зустріти на горищах, під шифером старих будівель, в дуплах дерев. Вважається, що отрута шершня не токсичніша бджолиної, але під час проколювання шкіри потрапляє більший обсяг, що викликає сильні реакції та підвищує ймовірність розвитку негативних наслідків для здоров’я.

 

Що відбувається

 

Шершні відносяться до жалячих перетинчатокрилих комах родини осиних. Вони мають більші розміри, на задньому кінці черевця розташований гострий виступ – жало, в який відкриваються протоки особливих залоз, що продукують отрутe. Шершні не «кусають» людину, а жалять. Якщо комаха відчуває потенційну небезпеку, вона нападе. При цьому в польоті розгортає черевце і жало до переду і встромляє його в шкіру. Токсин, являє собою з’єднання білкової природи, при попаданні в ранку він надає кілька таких патофізіологічних ефектів:

• Подразнює чутливі нервові закінчення, викликаючи сильний біль.
• Підвищує проникність стінок судин мікроциркуляторного русла, внаслідок чого з них виходить плазма крові в міжклітинний речовина тканин, викликаючи їхній набряк.
• Знижує тонус дрібних венозних судин, чим провокує застій крові в області впливу.

 

При наявності у людини гіперсенсибілізації до токсину (реакція підвищеної чутливості) після укусу шершня може розвиватися важка алергічна реакція, що приводить до негативних наслідків і навіть летального результату. Незважаючи на те, що отрута шершнів токсичності такий же, як і у бджіл, сам укус є більш небезпечним, що пов’язано з певними особливостями:

• Під час одного укусу ранку потрапляє більша кількість отрути.
• Один шершень може здійснити серію атак. Це пов’язано з тим, що жало не має «зазубринки», як у бджіл, тому вільно виходить з шкіри, не затримуючись там.
• Наявність антимоскітної сітки і маски на обличчі не може вберегти від впливу отрути шершня. Це пов’язано з тим, що коли комаха не може вжалити людини, воно починає «розбризкувати» токсин з жала. При попаданні отрути на шкіру і в очі часто розвиваються негативні реакції, що мають схожість з укусом.

 

Шершні поділяються на досить велику кількість видів. Деякі з них (азіатський шершень) мають більш токсична отрута, тому навіть одиничні укуси можуть підвищувати ймовірність розвитку негативних наслідків і бути небезпечними для життя.

 

Як проявляється

 

На можливий укус шершня вказує поява декількох характерних клінічних проявів:

• Гострий, різкий біль, що має характер печіння і виникає безпосередньо під час укусу.
• Поява характерною папули – кругле щільне утворення, піднесений над рівнем шкіри, що має діаметр близько 1 см в діаметрі, а також бліде фарбування. У центрі папули зазвичай можна побачити червону крапку (ранка) або сама жало (у шершнів жало після укусу на шкірі залишається дуже рідко).
• Формування запального поясу навколо папули, що характеризується гіперемією (почервоніння) і припухлістю шкіри, діаметром близько 10-ти див.
• Розвиток інтоксикації – при попаданні токсину в загальний кровотік розвивається загальна слабкість, з’являється озноб, похолодання шкіри кінцівок, частішає серцебиття і дихання, може з’являтися головний біль, ломота в тілі, а також підвищуватися температура до субфебрильних цифр (близько +37,5° С).

 

Вираженість клінічних симптомів укусу шершня залежить від кількості потрапила в ранку і системний кровотік отрути. При множинних укусах на тлі загальної інтоксикації може порушуватися робота серцево-судинної системи, що супроводжується зниженням рівня артеріального тиску, а також зміною ритму і частоти скорочень серця.

 

Алергічні прояви

 

У людей з наявністю гіперсенсибілізації до токсинів комах при їх попаданні в організм розвивається алергічна реакція. Патогенез стану полягає в реакції імунокомпетентних клітин, які продукують біологічно активні сполуки медіатори алергії. Це призводить до розвитку декількох найбільш поширених реакцій після укусу шершня:

• Кропив’янка на шкірі з’являється припухлість, невеликі папули, які нагадують опік кропивою. Розвиток патологічної реакції супроводжується вираженим свербінням шкіри.
• Ангіоневротичний набряк Квінке – більш важка реакція, що характеризується вираженим набряком периферичних тканин, переважно в області обличчя і зовнішніх статевих органів.
• Анафілактичний шок – дуже важка системна алергічна реакція з критичним зниженням рівня системного артеріального тиску та розвитком поліорганної недостатності. При відсутності своєчасної адекватної допомоги анафілактичний шок може призвести до летального результату.

 

При укусі шершня в область обличчя і шиї на тлі наявності гіперсенсибілізації можливий виражений набряк слизової оболонки верхніх дихальних шляхів з різким порушенням проходження повітря.

 

Невідкладна допомога

 

Після укусу шершня важливо не зволікати з проведенням декількох нескладних заходів невідкладної допомоги:

• Витяг жала з ранки в місці укусу при необхідності – це дозволить зменшити кількість потрапив в ранку отрути. Процедура повинна проводитися чистим обеззараженным пінцетом. При його відсутності можна вийняти жало чистими руками, выковырнуть голкою.
• Промивання ранки чистою проточною водою, звільнення від бруду, пилу.
• Проведення дезінфекції, для чого можна обробити розчином перекису водню або хлоргексидину. Це дозволить уникнути розвитку інфекційного процесу в ранці після укусу.
• Зниження вираженості запальної реакції, для чого на область укусу прикладається холод (шматочок льоду, серветка, змочений холодною водою). Краще використовувати спеціальні засоби від укусів комах у вигляді бальзаму (Гардекс, Москітол) або протизапальні мазі (Локоїд, Сінафлан). З народних засобів знизити вираженість запальної реакції допоможе прикладання шматка свіжого огірка, листків подорожника, обробка соком кульбаби.
• Профілактика розвитку алергічної реакції або боротьба починаються з проявами – використовуються антигістамінні препарати для прийому всередину у вигляді таблеток або капсул (Діазолін, Супрастин, Лоратадин).
• Боротьба з інтоксикацією – рясне пиття, для чого краще використовувати теплі, солодкі напої, забезпечення спокою для людини, контроль життєвих функцій (дихання, серцебиття, артеріальний тиск).

 

Проведення невідкладної допомоги безпосередньо після укусу шершня дає можливість уникнути розвитку важких і небезпечних реакцій, а також значно поліпшити загальний стан людини.

 

Коли госпіталізувати

 

Госпіталізація людини в медичний стаціонар після укусу шершня потрібна в певних ситуаціях, до яких відносяться:

• Множинні укуси, включаючи повторні атаки одного і того ж комахи, при яких збільшується інтоксикація організму людини.
• Локалізація укусу в області обличчя і шиї, що підвищує ризик розвитку негативних реакцій.
• Вік дитини, якого вжалив шершень, до 6-ти років – у дітей у зв’язку з незрілістю імунітету можливий розвиток тяжких алергічних реакцій.
• Обтяжений алергологічний анамнез, який характеризується розвитком важких алергічних реакцій на укуси комах або потрапляння в організм інших алергенів в минулому.
• Поява перших ознак важкої інтоксикації або алергічних реакцій – свербіж шкіри, виражені набряки, порушення дихання у вигляді задишки, зниження артеріального тиску.

 

Транспортування людини краще всього проводити за допомогою спеціалізованої машини швидкої допомоги, де є можливість для початку адекватного лікування.

 

Прогноз залежить від декількох факторів, до яких відноситься кількість, локалізація укусів шершня, індивідуальні особливості організму, вік людини, а також своєчасність і адекватність надається невідкладної допомоги.

---

http://korosten-rada.gov.ua https://diagnoz.in.ua/