Головне меню
Вижити за будь-яку ціну!

На мисливській стежині ніколи не бракує есктремальних ситуацій, але інколи все заходить занадто далеко і постає проблема елементарного виживання. Про добування підніжного корму є чимало поблікацій вчених та бувалих екстремалів. Якщо спробувати все це  узагальнити стосовно наших теренів і викласти дуже коротко, то інформації не так вже й багато. Звичайно, особливо на підніжному корму не пожируєш, а от зберегти здоров’я та працездатність можна впродовж доволі тривалого часу.

Насамперед треба знати, що насправді отруйних рослин у наших природних умовах доволі мало і тестують їх здебільшого у такий спосіб: листя розтирають у руках, а потім проводять по губах із зовнішнього та внутрішнього боку, далі зовсім маленьку частинку ковтаємо і чекаємо хвилин п’ять. Якщо не пече, можна жувати. При перших же ознаках отруєння штучно викликаємо блювоту. Загалом же у нас нема рослин, від яких можна вмерти з’ївши пів грама . Але справді отруйні треба знати в обличчя: болиголов, цикута, рицина, лютикові, вороняче око, вовче лико. Ось, власне кажучи, й всі.
 
А ще, якщо це, звісно, можливо, довго не харчуватися маловідомою рослиною, адже вживаючи постійно, скажімо, кропиву дводомну, можна спричинити утворення тромбу. Необхідно урізноманітнювати своє меню. Гіркі рослини або не їсти, або вимочувати.


Меню залежить, зрозуміло, від пори року. На жолудях, наприклад, можна доволі довго тягнути, потрібно лише їх вимочити впродовж півдня. А потім, подрібнивши, можна й кашу варити, або ж підсушивши й розтерши на камінні в муку, пекти коржі. Коріння рогозу -- універсальний харч, а ще черемша, цибуля дика, щавель.

Добре тамують спрагу й голод молоді паростки ялин чи сосен. Їх, як правило, подрібнюють ножем і змішують із цукром. Але багато вживати їх не можна.

Смачний супчик можна зварити з бруньок берези, клена і лишайника.

Взимку такі злакові трави, як ковила та пирій накопичують у собі багато цукру, тож їх можна просто жувати. Ясна річ, не цукерки, але їсти можна.

Найсмачніший чай із листя малини

Рослини -- добрий харч, який може суттєво тамувати відчуття голоду.  Реальні ж сили може дати лише білкова їжа. В наших широтах живе такий делікатесний продукт Франції, як равлик виноградний (із мушлею округлої форми). Тих, що без мушлі, на наших теренах їсти не варто, бо всі вони отруйні. Убити не вб’ють, але діарею забезпечать. Переваги виноградного равлика в тому, що він не потребує багато сил для його пошуку. Його можна просто зварити в казанку, як раки, з додаванням солі та спецій. Панцир тріскає, як насіння. На смак нагадує морепродукт. Це м’ясо надзвичайно калорійне, тож ним можна наїстися. Але назбирати равликів можна лише теплої пори року.

Ще один вид дармового м’ясця у великій кількості можна назбирати поблизу берега найближчої річечки чи озерця. Йдеться про молюски. Жодної екзотики: просто кидаєте в казан із окропом і трохи варите, далі м’ясо відокремлюємо від стулок. Потім можна ще й підсмажити на розпеченому камені та підсолити. На гарнір -- коріння звичайного лопуха, паростки папороті, подрібнена кропива, суниця чи конюшина.

Збираючи трави, варто стежити за тим, аби в їжу не потрапили надкушені чи забруднені тваринами рослини.

П’явок треба смажити. Годяться будь-які. Ловити краще на «живця» -- власні ноги.

Дощових хробаків краще підсушувати, а потім товкти в порошок, щоб підмішувати до інших лісових страв. Цей продукт ще й зберігається дуже довго. Можна, звичайно, й смажити чи варити, тоді вони за смаком нагадують кальмарів.

Мурах краще їсти чорних -- лісових, бо червоні дуже кусючі. За калорійністю -- майже ікра.

По-справжньому смачними можна назвати личинки короїда, яких будь-якої пори року можна знайти в лісі, перекидаючи колоди, що лежать на землі, або ж у напівзігнилих пеньках. Бувають дуже крупні. Можна обсмажити на відкритому вогні чи відварити в казанку. На смак личинка нагадує горіхове желе.

Згадуючи жаб, треба звертати увагу й на пуголовків, яких легко можна впіймати футболкою або каскою. Вони є скрізь і всюди.

Варто знати й про те, що звичайна гаряча вода теж дає додаткові калорії.

Загалом же все це їсти постійно не варто, адже людський шлунок звик до іншого. Основна мета нетрадиційного харчування -- протриматися якийсь час без особливої шкоди для здоров’я.

Краще готувати рідкі гарячі страви, які вживати 5 -- 6 раз на добу, але треба пам’ятати, що лише гриби та ягоди не дадуть належної підтримки організму. Пережовувати таку їжу треба дуже ретельно і добряче запивати відварами звіробоя, ромашки.

Повернення до традиційного людського харчування слід робити поступово, не наїдаючись одразу багато.

На підніжному кормі люди зазвичай скидають вагу, кілограмів 10-15 впродовж місяця, і це нормально.
Наодинці з природою достатньо мати лише п’ять речей: ніж-тесак, або саперну лопатку, спальний мішок і туристичний килимок, казанок і запальничку. З цим “джентльменським набором” можна запросто перечекати важкі часи й без благ цивілізації. В такій ситуації дуже важливо завжди мати чіткий план дій. А ще не економити на часті привали -- щонайменше -- по півгодини. Людина у відчаї, якщо вона справді хоче вижити, зважиться ще й не на таке…

http://www.huntingukraine.com

Популярні теми

02.03.2018, 19:41
МОХ
20.02.2016, 16:26
6 ДЕРЕВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ВИЖИТИ
23.07.2019, 09:26
Як соснові голки і кора допоможуть вижити вам в зимових умовах
07.11.2018, 15:36
5 способів використання соснової смоли
Поки що ніхто не залишив свій коментар.
Будьте першим, поділіться своєю думкою з іншими.
avatar