Новини

... Ви добралися додому. Якщо ваша сім’я є разом, в першу чергу ви повинні повимикати усі мобільні телефони. Мається на увазі, витягнути акумулятори з телефонів, проте телефони тримати при собі, вони можуть ще знадобитися. Дуже добре, якщо ви маєте декілька запасних сім-карток, якими ніколи не користувалися, ними в подальшому при потребі можна користуватися. Ідеально, якщо б у вас замість телефонів були рації.

Вам слід усіх заспокоїти і проявляти впевненість та холоднокровність, щоб ваші члени сім’ї відчували себе у безпеці та захисті.

Проаналізуйте вашу квартиру та будинок. Якщо вам не пощастило і ви придбали квартиру у новобудові, тобто в будинку, побудованому після розпаду срср – вам слід забути про це укриття, тим більше про підвали будинку. Вони розсипляться як пісочний замок.

Якщо у вас радянський будинок, подивіться, якої товщини стіни. Про панельний будинок забудьте і тікайте. Якщо стіни досить широкі і ви знаєте, що ані шпаклівка, ані цегла із зовнішньої сторони будинку не обсипаються і не розвалюються, це більш надійне укриття.

Де ваша квартира? Якщо на останніх поверхах – покидайте укриття. Якщо на першому – так само. Ідеально, якщо це 2-3 поверхи, і будинок оточений аналогічними висотками. Якщо ваша квартира виходить вікнами на ззовні, де не має високих будинків, але вільне місце чи дрібні будиночки – не підходить.

Якщо ваш будинок розташований поблизу адміністративних будівель, поблизу відділів міліції, сбу, банків, лікарень, шкіл, інших громадських закладів чи продуктових баз – тікайте. Перші перераховані будівлі – стратегічні об’єкти – їх будуть бомбити. Банки будуть грабувати. Лікарні та інші громадські заклади перетворять у військові госпіталі, вони будуть об’єктами атаки. Продуктові бази – тут будуть постійні локальні сутички між солдатами, мародерами та бандитськими угрупуваннями. Якщо у вашому будинку щось сформують (госпіталь, базуватимуться солдати) – слід покинути будинок. Якщо ви знаєте, що у вашому будинку живуть заможні люди чи наркомани чи кримінальні люди – покидайте будинок – його грабуватимуть чи він стане укриттям для мародерних та бандитських угрупувань.

Який підвал вашого будинку? Якщо ви не знаєте, можете в перший день війни спуститися у підвал з ліхтарем та проаналізувати підвальні приміщення. Чи вони не затоплені, чи немає шприців, скільки виходів і чи є підвальні виходи поза межі будинку, наприклад, до каналізаційних вуличних люків? Якщо є, варто придивитися до приміщення, яке найближче до виходу на вулицю. Цілу ніч вам слід облаштовувати це приміщення, перенести частину продуктів та інструментів, одягу. Подбайте про вентиляцію, а саме: якщо є вентиляційні люки, закрийте їх легким одягом ти тканиною – щоб проходило повітря, але щоб затримувалися порох.

Облаштуйте приміщення для ночівлі, розведення вогню, приготування їжі та аварійного виходу, усуньте перешкоди та сумнівно висячі конструкції, чи укріпіть їх, як от трубопроводи. Пригляньте суміжне приміщення в якості санітарного вузла – туалету.

Ваше укриття повинне мати двері чи важку барикаду. Ніколи не вибирайте приміщення із одним виходом, тим більше вузьким, інакше це буде вибір гробниці.

Якщо ви впевнені, що ніхто окрім вас не потрапить до вашого підвального укриття, ви можете на деякий час його покинути, щоб перебувати у квартирі та користуватися комунальними послугами.

У квартирі у вас повинно бути усе спакованим та готовим до ручного перенесення.

Ви повинні усі покупатися, тоді повністю наповнити водою ванну та посудини. Перші часи харчуйтеся тільки тим, що є у холодильнику, не чіпайте їжу, яку ви купили по списку. Максимум споживайте те, що може скоро зіпсуватися чи потребує довгої обробки, наприклад, м'ясо, картоплю, фрукти та овочі.

Якщо ви не змогли придбати в’ялене м'ясо чи рибу, зробіть їх вдома. Наріжте м'ясо тонкими шматками, трохи просоліть, можна посипати приправою, годину-дві промаринуйте і тоді порозвішуйте над газовою плиткою, не близько до вогню, щоб не витік весь жир. Залиште це на ніч, пам’ятайте про чадний газ! В’ялене м'ясо чи риба легкі в транспортуванні – і це завжди цінний пайок в будь-якій ситуації.

Виберіть вдома залізний та алюмінієвий посуд, ви його візьмете із собою в підвальне укриття.

Огляньте квартиру. У випадку евакуації в підвальне приміщення вам слід буде моментально взяти з квартири усе можливе, що може пригодитися. Металеві чи ПВХ труби. Вас слід буде перекрити воду, тоді розкрутити труби. Якщо прив’язати до металевої труби ніж, получиться спис, якщо міцна ПВХ труба – імпровізований лук. Маєте мисливську зброю – прикріпіть її розкладні частини до тіла, складете її у робочий стан, коли будете в укритті. Подбайте про набої, у воєнний час їх купити буде неможливо. Тому завжди повинен бути достатній запас удома, навіть якщо ви не мисливець.

Якщо у підвалі є електропроводка, візьміть з квартири із собою запасні лампочки, краще зірвати із цоколем та деяким шматком дротів.

Завжди слухайте новини на різних каналах і в інтернеті. Беріть до уваги чутки та коментарі. Слухайте інтуїцію – у цей час ваша підсвідомість працюватиме краще за свідомість.

Дітям та дружині підливайте у їжу чи воду розчини валеріанки чи інших заспокійливих препаратів, щоб стрес та страх негативно не впливав на їхнє здоров’я та самопочуття.

Ввечері і взагалі цілу ніч хай у квартирі світить світло, не сильно, проте щоб ніхто ззовні не бачив, що відбувається у вашій квартирі і скільки вас є. Скоріше за все мародери почнуть приглядатися до квартир без світла, щоб згодом грабувати їх.

На ніч забарикадовуйте вхідні двері, можливо коридорною шафою, шкафом, тумбою. Проста підставка предмету під дверну ручку не допоможе вилому дверей ззовні. Якщо у вас старий радянський арматурний балкон чи просто покритий бляхою, можете прикріпити до залізної поверхні ізольований дріт, оголеним кінцем, іншим оголеним кінцем запхати в + розетки, таким чином ваш балкон вночі перебуватиме під напругою в ситуації, коли хтось захоче проникнути у ваше приміщення з надвору чи з сусіднього балкону. Тільки самі не забудьте про це!

Якщо квартира не підходить, можна скористатися гаражем при наявності. Плюс гаража в тому, що це менш стратегічніший об’єкт і по ньому менша ймовірність бомбардувань, також наявність ями дозволяє додатково захиститися від руйнувань. Мінус гаража перекриває плюси – у випадку влучення снаряду вас просто заживо похоронить. Ще один мінус – наявність тільки одного виходу.

Якщо ваша квартира чи будинок чи гараж не є безпечними, будьте готовими взагалі покинути місто. Краще бомжувати за межами міста, аніж опинитися в місті у незахищеній ситуації.

Для цього вам знадобляться засоби, які допоможуть вам розбивати табір і швидко його складати та переносити. Ідеально, якщо це палатка і спальні мішки. В такому разі вам слід знайти місця на природі, де рідко бувають люди. Найоптимальнішим варіантом є теренові зарослі попри ріки. Теренові зарослі – це дико порослі чагарники, які наповнюють береги рік чи водойм, які є важкодоступними і не звертають до себе уваги. Якщо підійти до таких чагарників, можна знайти декілька вузьких та невисоких входів, які використовують дикі звірі для ночівель та укриттів вдень. Якщо наявні дикі кози, то такі теренові коридори можуть мати до метра висоти, якщо це зайці чи дикі собаки – до півметра. Тобто цього достатньо, щоб проникнути в середину чагарників, проповзти на животі на певну відстань від входу одній-двом людям, які зможуть швидко облаштувати укриття. Для цього слід на вибраному місці вирубати гілки кущів нижніх рівнів, при цьому залишаючи верхні зарослі кущів, щоб не бути помітними з повітря. Прочистити декілька виходів з теренових чагарників на випадок втечі з укриття, проте за метр-два до закінчення кущів слід залишити більш-менш сильні зарослі, щоб ззовні не було їх видно. В середині чагарника слід по можливості дещо углибити рівень землі, якщо є лопата, можна взагалі викопати окоп чи навіть землянку, встелити її сухою травою і тоді облаштувати намет чи палатку, - їх достатньо просто задля захисту від дощу та вітру. Розділити секції на інструментарій та провізію і на місце спочинку. Вирубані гілки чагарника, а також зібраний прибережний хмиз пригодиться для розведення вогню. Щоб максимально замаскувати вогонь, слід у землі в ямі горизонтально зробити отвір – нору, а також сполучити іншим отвором вертикальною норою для виходу диму та вентиляції вогнища. Фактично вогонь горітиме у землі і на зовні його не можна буде побачити. Таким чином можна підтримувати вогонь як у день, так і вночі. Один мінус – дим, його видима частина та запах. Тому слід вогонь розводити вдень, при цьому хтось повинен чергувати на виходах із чагарників та оглядати місцевість на випадок появи людей. Найкраще розводити вогонь вранці чи ввечері, коли біля водойм з’являється туман, який маскуватиме дим. Довкола чагарника, а також на більших відстанях можна ставити примітивні пастки, сильця на диких звірів. Наближеність до водойми дозволить ловити рибу, молюсків та іншу живність. Ловити рибу можна наявними риболовними снастями, навіть примітивними жилками чи нитками і гачками чи їх заміною – булавками, дротиками, шпильками тощо. Можна робити загати дерев’яними кілками чи кам’яними стінками з одним входом для риби, використовуючи будь-яку приманку для приманювання риби, особливо вночі. Або використовувати пластикову бутилу чи пакетик з приманкою. У водоймах багато молюсків – є двостулчасті, є з однією раковиною, одних можна знайти на дні, інших – під каменями. Вночі і вдень можна пальцями руки обережно прощупувати підводні камені та коряги, нащупавши рибу, легенько притиснути її до каменя знизу до верху і тоді стиснути в лодоні. Ловити жаб та змій ще легше – міцною палкою бити по хребті, або забивати каменем, залежить від того, чи змія на воді чи на березі.

Ягоди терену можна їсти восени, а також аж до весни, після морозів вони стають менш терпкими, та більш смачними, проте в будь-який час, навіть влітку із засохлих на кущах плодів терену завжди получається смачний чай, особливо в парі із шипшиною. Глід можна їсти тільки в малих дозах – впливає на тиск.

В залежності від ситуації, бомжувати таким чином можна або осідло, або обережно кочуючи.

Повернемось до міста. Ви в укритті. Тривають бойові дії. Ви залежні від свого укриття та від кількості запасів провізії. Ви не робите жодних вилазок ані задля цікавості, ані задля потреби. У вас усе повинно бути. Якщо нема – імпровізуйте. Ви повинні слухати новини по радіо і тримати в руках зброю чи імпровізовану аналогію. Розмовляти з членами сім’ї про різні цікаві та веселі теми, мріяти та згадувати про радісні моменти з життя.

У випадку загрози чи просто ризику контакту із іншими людьми ви повинні бути категоричними. Пам’ятайте. У перші дні оголошення війни магазини спустошені. Відділи міліції та правоохоронних органів можуть ще охоронятися, проте рано чи пізно мародерські групи та місцевий криміналітет почнуть штурмувати їх задля володіння зброєю. У людей рано чи пізно на руках може опинитися зброя.

В наступні дні у людей закінчуватимуться продукти харчування. Усвідомлення війни, упадок правопорядку, стрес, страх, переживання, голод, безкарність вмить перетворять цивілізованих людей на диких варварів. Вони намагатимуться проникати у будь-яке приміщення задля пошуку засобів для виживання, перш за все – харчів. В одних будуть відбирати страхом, в інших силою та зброєю. Вигляд смертей, а також в подальшому досвід вбивства одної-двох людей задля захоплення ресурсів дозволять врешті стерти будь-які риси моральності та співчуття. Прокинуться інстинкти хижака.

Якщо у ваше укриття намагаються проникнути – ви одразу ж даєте відсіч – жорсткий і моментальний. Ви не впускаєте людей на свою територію. Якщо хтось вас помітив – навіть якщо це дитина – ви не повинні дозволити цій людині повернутися туди, звідки вона прийшла. Я не кажу про ліквідацію. Людину слід або зв’язати або утримувати у себе в фактичному чи насильному полоні. Адже людина може повернутися до своєї соціальної групи, доповісти, таким чином привести із собою групу озброєних чи фізично сильніших людей задля захоплення ваших ресурсів. Кожен член вашої сім’ї повинен мати свій інструментарій самозахисту, будь це ніж, чи заточка чи молоток, чи навіть камінь. Зімпровізуйте примітивні кастети та біти, списи. Поки ви в укритті, навчайте членів сім’ї примітивної самооборони, вигадуйте різні ситуації та способи нападу та нейтралізації противника. До підходу до вашого укриття зробіть примітивну сигналізаційну систему із мотузки та бляшанок чи бутилок.

Якщо, наприклад, у підвальному приміщенні ви не одні, хто вирішив вберегтися від зовнішньої загрози, вам слід сформувати певний соціальний порядок при умові, якщо ці люди дозволяють собою керувати. Якщо у вашій соціальній групі виділяються декілька лідерів, тим більше агресивно налаштованих та фізично сильніших – ізолюйтеся від них. Якщо ці люди – міські «курочки» і нейтральні до будь-який проявів лідерства, ви можете їх використовувати для побудови соціальної піраміди. Ви повинні передбачити для цих людей примітивну зброю, проте не дозволяти їм нею користуватися, тільки у ситуаціях реальної загрози вашому укриттю ззовні. Дітей можна використовувати в якості розвідників, наперед навчивши їх основам самозахисту та тактичного мислення. Діти – це найменш привабливий для зовнішньої агресії об’єкт. Проте зовсім малих дітей ні в якому разі не можна використовувати. Хай це будуть юнаки чи підлітки. Вони можуть послужити для добування харчів чи медичних препаратів.

Якщо у людей вашої соціальної групи обмаль продуктів харчування чи наявні ознаки інфекції, вам слід від них ізолюватися. Пам’ятайте, ризик загрози вашій сім’ї повинен бути максимально низьким для ситуації соціальної взаємодії із іншими людьми.

Коли в місті в людей закінчаться продукти харчування – вони почнуть відчувати голод та виснаження. Голод та стресовий стан виснажуватимуть мозок людей, а отже свідомість та моральні бар’єри приборкання природних інстинктів. Коли виснажений розум не в силі буде справлятися із інстинктами виживання людей – вони перетворюватимуться на зомбі. Їхні інстинкти почнуть виконувати роль розуму і керувати цими людьми. Вони будуть дуже голодні, їм ввижатиметься їжа, вони хотітимуть відібати в інших їжу, навіть якщо інші їжі не мають, вони будуть розглядати інших живих істот в якості їжі.

Спершу в місті зникнуть голуби та горобці – їх виловлять і з’їдять. Згодом підуть в рух коти та собаки, домашні тварини, яких люди прихоплять із собою. Це все паралельно відбуватиметься із постійними локальними конфліктами між соціальними групами у боротьбі за залишки запасів їжі чи територію полювання на тих же тварин. Тоді в хід підуть тіла людей, яких спершу будуть готувати, пізніше вживати в неприготованому вигляді. Тоді почнеться війна між живими людьми за право з’їсти один одного. Спершу це будуть хворі та ранені, тоді діти, тоді дорослі. Моральних бар’єрів не буде. Деякі люди будуть їсти одні одних, інші масово будуть йти тараном на блокпости чи на місця розміщення збройних угрупувань, яких просто розстрілюватимуть. Інші будуть намагатися вбити інших людей задля певних матеріальних речей, наприклад, золота чи чогось іншого, та намагатимуться це обміняти за їжу тим же збройним угрупуванням, які можливо матимуть запаси харчів.

При такій ситуації ваше життя залежить від того, наскільки дана ситуація буде стабільною, тобто, доки вона триватиме. Голод, зомбі та епідемії стануть панувати у місті. Це означає, що вам загрожуватиме декілька чинників виживання.

Ви максимально перебуваєте у своєму укритті, ви тримаєтеся на тих запасах, які ви приготували. Ці запаси поступово вичерпуються. Проте ваше укриття, підтримка вогню, отже тепла, ізоляція від людей дозволяє вам якісніше справлятися з такими ворогами, як епідемія та зомбо-напади. Основним вашим ворогом стає голод. Тому вам, щоб вижити, необхідно дбати про поповнення ваших засобів харчування ззовні, з додаткових джерел. Ви про це починаєте думати ще тоді, коли ваших автономних продуктів харчування вистачає ще мінімум на тиждень-два, краще на два-три.

Саме тому ви повинні поступово готуватися до виходів із укриття задля розвідки зовнішньої ситуації та пошуку харчів. Розвідку ви повинні проводити вдень, власне, в ті часи світлого дня, в які найменше шуму на зовні. Можливо певні фактори визначать зовнішню активність людей різних станів. При вас повинна бути тиха зброя, це ножі, кастети, бита чи спис, сокира чи лом. Вам слід проникнути непоміченим із підвального приміщення у середину вашого будинку, у під’їзд. Якщо ви зможете проникнути до вашої квартири – в якому б стані вона не була – це вже добре. Можливо у квартирі ви ще знайдете певні харчі. Якщо ж ні – ваша квартира послужить вам оглядовим місцем для спостереження за активністю міста. З вікон квартири придивляйтесь, які вулиці максимально тихі та безлюдні. Чи часом не організовані військовими певні місця для громадського харчування, можливо такі є і військові роздають пайки чи готують польову їжу для підтримки населення. Спостерігайте, як люди взаємодіють між собою, між соціальними групами. Якщо люди ще більш-менш лояльні одні до одних – використайте цей час задля пошуку харчів у прилеглих вулицях. Якщо агресивні і постійно конфліктують між собою, - вам все одно доведеться шукати харчі, тільки ви повинні бути готовими кожного зустрічного «вирубати» інструментом.

Якщо під’їзд вашого дому тихий – пройдіться по квартирах, сокирою чи ломом виламуйте двері, максимально тихо, щоб ваш шум не нагадував постріл чи вибух. Можливо по деяких квартирах ви зможете знайти деякі харчі. Якщо знайдете – повертайтеся в укриття, тоді два-три дні висовуйтесь із підвалу, щоб спостерігати за шляхом вашої минулої вилазки – якщо ніхто не кіпішує щодо ваших візитів «в гості», - ви можете продовжувати досліджувати квартири. Якщо під’їзд буде освоєним, переходіть до наступного під’їзду. Якщо потрапите у квартиру з людьми, негайно тікайте звідти, не слід ввічливо вибачатися – можна отримати привіт ножем чи зброєю. Коли ресурси вашого будинку будуть вичерпаними, переходьте до наступних будинків, до яких ведуть безлюдні вулиці. Ніколи не проникайте у квартири вночі – всюди темно, люди можуть спати, ваш візит стане провокацією до найагресивніших дій збоку жителів квартири. Вдень ще можна бачити, від кого оборонятися, вночі – можна потрапити і на декількох людей і в пастку.

В квартирах можуть бути крупи, картопля, консерви, цукор, олія – будь-які харчі, які люди залишили при евакуації, чи тимчасово там не проживали, чи померли. Коли все це закінчиться, беріть шкіряні вироби – краще взуття, воно виготовлене з твердішої шкіри, яка містить залишки тваринного жиру після обробки. «Бульйон» із шкірою від взуття принесе декілька калорій вашим організмам.

Бульйон стане вашою основною стравою, власне це буде вода з тваринним жиром. Тобто, при найгірших умовах вашого виживання, у вас завжди повинна бути вода. Голод почне вами також керувати, пробуджуючи інстинкти, особливо батьківські інстинкти, якщо у вас є діти. Ви будете готовими на все, щоб прогодувати дітей. Ваш розум повинен залишити моральні бар’єри (не зовсім) ще до того, як інстинкти його (розум) відключать і почнуть вами керувати, перетворивши у зомбі. Тому краще спустити моральні бар’єри до мінімуму, фактично дозволивши розуму керувати ними та ними послуговуватися у виборі тих чи інших необхідних джерел виживання. Розумом слід приборкати інстинкти задля подолання моральних чи етичних бар’єрів, залишаючись людиною. На цих стадіях ви не повинні шукати їжу чи продукти харчування – ви повинні шукати калорії і жири.

Більшість зомбо-людей не знають, що таке виживання на калоріях. Коли вони з’їдають котів, собак чи голубів, вони – з’їдають м'ясо. Ви можете пошукати залишки від убитих людьми тварин, наприклад, та ж шкіра чи кістки, голова, внутрішні органи. Це все можна зварити у воді. Не забувайте переламувати кістки – кістковий мозок є один із найбільш калорійних складових тварин. У голубів у шлунку і в шиї можуть бути запаси зерна чи хліба.

Також калорії можна добути із опаришів –  білі, подовгуваті та активні личинки мух, які оселяються на розкладаючих ділянках мертвої плоті тварин чи людей. Їх можна варити, можна обжарювати. Головне приготувати так, щоби члени сім’ї не бачили, що вони їдять і яким воно було до приготування, а також де воно було, коли ви його добули.

Не забувайте про комах, якщо це не зима – їх усюди повно.

Шукайте можливості потрапити в аптеку – вона буде менш спустошеною, аніж продуктові магазини, проте там є імовірність знайти препарати із глюкози, цукрозамінники для хворих на діабет людей, всякі вітамінки «Ц» у вигляді цукрованих таблеток. Дитячі продукти харчування можуть десь завалятися чи бути замаскованими під виглядом медичних препаратів. В аптеці знайдіть препарати, які стимулюють роботу мозку, найкраще, це настоянки жень-шеню, елеуторокока, роділи чи лимонника, а також вітаміни.

У містах не даремно садять каштани – їхні плоди можна варити, прожарювати подрібнені шматки для приготування «кави» чи розтирати на муку і випікати імпровізовані хлібці. У провінційних містах часто занедбані тротуари та клумби – там можуть рости кульбаба чи кропива – їх також можна готувати, а корінь кульбаби, прожарений і зварений замінить каву.

Якщо ситуація не покращиться, ви станете канібалом, це не означає вбивати людей задля поживи, їх буде і так багато мертвих.

Коли усі можливі ресурси закінчаться, у вас буде вибір помирати від голоду чи виходити з міста. Так чи інакше ви або помрете, або вас застрелять, або вб’ють місцеві голодні зомбі – все ж таки шанс якийсь буде вижити, і ним слід буде скористатися. При залишенні укриття вам слід максимально озброїтися, щоб відбиватися від мародерів, криміналітету та голодних зомбаків. При наближенні до військових блокпостів вам завчасно слід позбавитися будь-якої зброї, окрім імпровізованої – скляної бутилки, яку можна в будь-який момент розбити задля «розочки» чи просто гострого ріжучого скла, каменя, якогось шматка бляхи тощо. Прихопіть із собою цінні речі, можливо вам пощастить обміняти свій вихід з міста, фактично відкупитися на блокпості.

При цьому вам слід тримати в руках прапор із білої тканини чи бути загорненим у білу тканину. Ви не повинні бути одягнені у будь-який камуфляжний одяг, ви не повинні роззиратися по сторонах, щось між собою говорити чи оглядуватися назад. Очі спустити до низу і тихо і повільно іти з міста, краще імпровізувати кульгавість чи раненість, навіть якщо такої не буде. Діти повинні бути позаду вас, або в середині вас. Повідомте їх, що якщо почнуть стріляти, вони повинні моментально впасти на землю, а ви в свою чергу повинні їх прикрити тілом. При такій ситуації ваші діти матимуть шанс вижити, якщо військові підійдуть, виявлять їх живими і залишать жити, тобто якщо їх не розстріляють. Якщо діти почнуть тікати назад до міста – більший шанс, що по них почнуть стріляти, навіть якщо не стрілятимуть – у місті вони не виживуть, їх або вб’ють, або вб’ють і з’їдять. Навчіть дітей, якщо вас уб’ють, а їх залишать живими, хай вдають хворих чи кульгавих. Або хай кашляють, непритомніють – їм краще буде якнайшвидше покинути військових, щоб їх при можливості передали медикам, а далі – можливо у резервації, чи госпіталі, чи в евакуаційні центри допомоги біженцям. Хай завжди тримаються разом. Якщо їх врятують, хай не почуваються в безпеці, хай усіх підозрюють і готуються втекти у випадку будь-якої загрози. У випадку бойових дій хай негайно полишають те місце, де вони перебуватимуть, навіть якщо це ціла військова база чи центр для біженців, краще хай тікають в ліси чи до річок. Тому при виході з міста у ваших дітей мають бути запаси медикаментів та риболовних снастей, навіть в коробці від вітамінів.

Якщо ви опісля всього цього виживете, все одно ваше існування залежатиме від переходу війни. Навіть якщо війна завершиться, слід ще деякий час перебувати подалі від людей. І я не маю на увазі періоди післявоєнних зачисток – якщо ворог переможе, він намагатиметься усіх і все вбити, знищити, зруйнувати найбільш звірячим способом в якості самокомпенсації та помсти за все, що солдати пережили – вони відриватимуться на цивільних, грабуючи все, палячи все, ґвалтуючи все, знущаючись над людьми  – вони будуть «опускати» переможену соціальну групу – пропагованого ворога, в той же час насолоджуватися дарами перемоги та здобутку. Проте якщо переможуть ваші війська, все одно ситуація мало чим відрізнятиметься від «зачисток».

При цілковитому упадку суспільного порядку соціальні групи можуть продовжувати перебувати у зомбо-стані, тобто запроваджуючи первісні варварські закони та порядок у хаосі. Тим паче, людям важко буде відвикати від усього того, що вони пережили, повернутися до попереднього стану зможуть тільки одиниці із виживших. Переважна більшість стане моральними уродами, психічнохворими та аморальними нелюдами. Тому поки в місті не відновиться військова чи цивільна правоохоронна система від імені держави, яка б вона уже не була, вам слід намагатися виживати в дикій природі задля уникнення пост-воєнного синдрому суспільства. Перебувайте у горах чи в лісах. Навики виживання, які ви здобудете за весь цей пережитий час, не дозволять вам пропасти.

Анатолій Головчак

Виживання в місті в умовах війни чи катаклізму. Частина 1