Новини

Пити чи не пити на маршруті, а якщо пити, то коли і скільки - ось проблема номер один у всіх літніх походах в жарку пору. Ще гостріше в зимових походах стоїть питання, де взяти воду для пиття.

На підтримку обміну речовин і випаровування через шкіру і легені нам в звичайних умовах потрібно всього лише 2-2,5 л води на добу. Частина необхідної води утворюється в організмі в результаті окислювальних процесів, частина міститься в їжі, але цього мало. До 1,5 л води повинно надходити в організм з питтям і гарячими стравами.

Вода потрібна не тільки для обміну речовин, але і для стабілізації температури тіла. При інтенсивній роботі і в жарку погоду організм охолоджується, випаровуючи частину вологи. Тому, в залежності від інтенсивності навантажень, фізичної підготовки та клімату, туристу необхідно від 3 до 10 і більше літрів води в день.

Випита вода не вся випаровується через шкіру. Частина її виводиться з сечею. Причому якщо випити відразу літр води, тільки 60% її піде на забезпечення терморегуляції, інші 40% будуть виведені з сечею. Але якщо випивати по 100-150 мл щогодини, то до 90% води перетвориться в піт. Іншими словами, в спеку і при важкій роботі вигідніше пити часто, але помалу.

Не пити протягом дня, як це рекомендується в деяких виданнях, не менше шкідливо, ніж пити в необмежених кількостях, оскільки це може викликати зневоднення організму і супутні йому зниження працездатності і теплові удари.

Найзручніше пити на малих привалах, які зазвичай роблять у джерел води. При цьому краще пити маленькими ковтками або через трубочку, додаючи в кружку лимонну кислоту, різні екстракти і сухі соки, спортивні напої типу "Олімпія" і "Цедевіті", фруктові сиропи.

Добре зарекомендували себе "шипучки". Їх легко приготувати з лимонної кислоти і соди з різними добавками. Добре втамовує спрагу холодний чай, краще зелений, а також розчин концентрованого томатного соку або томатної пасти. Можна пити воду з цукерками, цукром або заїдаючи її сухофруктами.

Навіть на великих привалах і на біваку не пийте до зникнення почуття спраги. Вода всмоктується в кров через 10-15 хвилин після пиття, і тільки тоді зникає спрага. Занадто рясне пиття не втамовує спрагу, а навпаки, нерідко провокує її посилення. Причина тут ось у чому.

У літрі крові міститься 9,45 г кухонної солі. Сіль виводиться з організму разом з потом, але в менших кількостях - близько 5 г на літр. Відповідно при рясному потінні вміст солі в крові зростає. Почуття спраги - реакція на порушення сольового балансу: організм прагне зменшити концентрацію солі.

Але якщо випито надто багато, концентрація солі в крові падає настільки значно, що для її відновлення зайва волога віддаляється з сечею і рясним потом, а з ними йде додаткова кількість солі.

Наші сольові запаси обмежені, і при їх виснаженні вміст солі в крові не заповнюється. Тому знову йде додаткове виведення вологи і разом з нею солі. Втрата води знову викликає спрагу. Коло замикається.

Певний ефект в боротьбі з спрагою дає підсолювання води, але при важкій фізичній роботі в спеку зловживання сіллю знижує потовиділення, порушуючи терморегуляцію і провокуючи теплові удари та серцеву недостатність.

А як бути, якщо джерел води на шляху мало? У нескладних походах по середній смузі в нежаркий період зазвичай вистачає рясного пиття за сніданком і вечерею і деякої кількості води в обід (перекус). У спекотні дні доведеться нести воду у флягах з розрахунку 0,7-1 л на людину.

У походи вихідного дня можна брати магазинні води і соки вітчизняного виробництва в пластикових пляшках. Не рекомендується брати напої на ксиліті, які залишають у роті неприємний присмак, а також напої іноземного виробництва типу "Фанти", "Пепсі", "Кока-коли" і соки, відновлювані з концентратів.

Вони не вгамовують спрагу і провокують надмірне споживання рідини. Спрагу може викликати пересихання слизової оболонки рота (помилкова спрага). Щоб позбутися від цього, можна смоктати кислі цукерки і сухофрукти.

У зимових походах під час руху взяти воду ніде, але якщо пити тільки два рази в день - вранці і ввечері, неминуче зневоднення. Тому запас води в термосах в зимових походах просто необхідний.

В горах, особливо в районах з жарким кліматом, втрати вологи досягають 7-10 л в основному за рахунок випаровування через легені через збільшення обсягу легеневої вентиляції. При цьому доводиться передбачати в раціоні до 5 л різних напоїв, згадуваних раніше.