Блог

Перш за все хочу похвалитися тим, що через два роки від часу посадження декількох стебел чебрецю, в мене цього року дивовижний врожай на площі квадратного метра. Випадково виявив у густій траві високі стебла чебрецю в себе в саду, що дозволило зібрати необхідний об’єм для чаю на зиму. Ще один момент – магнолія. Рік тому вирішив спробувати виростити магнолію з насіння. Технологія складна, але вирішив спробувати і… получилося! У листопаді-грудні зібрав насіння білої магнолії, по технології замочив помаранчеві насінини в кількості близько 50 шт у слабкому мильному розчині на добу, після чого зміг легко зняти помаранчеву шкарлупу, оголивши чорні плоскі насінини. Ці насінини я переклав салфетками в скляній банці, легко змочивши водою і помістив у холодильник. У березні я вийняв банку з холодильника і тримав її в коридорі. До червня жодних ознак проростання я не помічав, тому вирішив, що все пропало, але вкінці червня в черговий раз переглядаючи банку я виявив, що деякі насінини таки проросли, спершу не повірив своїм очам! Перебравши всю банку, у мене було близько 15 пророслих насінин, яких я пересадив у горшки із чорноземом, повністю покривши землею. Уже через декілька днів перші насінини виросли із землі і почали з’являтися зелені листки. Загалом проросло 7 паростків. Думав, інші загинули, але ще через 2-3 тижні проросли інші насінини, тож загалом у мене зараз росте 12 паростків.

Цього року непоганий врожай ягід, зокрема вишні, малини, смородини, порічок, йошта. Очікую врожай ожини та агрусу. Частину заморозив дитині на компот зимою, з частини роблю вино-асорті. Черешня сильно зродила, але майже вся пропала через численні дощі, ягоди просто погнили.

У лісі врожай не менший. Вдавалося збирати солідний врожай лісової суниці, з’являлися перші гриби: білі, підберезники, лисички і моховики. Приємною несподіванкою стала одна сосна, вся щедро поросла зеленими шишками. За весь цьогорічний сезон я не знаходив жодної шишки, задовольняючись зібраними молодими пагонами сосни, ялини і смереки. А цього разу вдалося зібрати весь необхідний об’єм для сиропу.

Зібрав Іван-чай, з ним я щороку експериментую в частині ферментації, намагаючись довести заготівлю до ідеалу. Цього року вдалося зробити майже ідеальний чай, ферментація вдалася, проблема була в тому, що мені не вдалося висушити чай після ферментації, тож, на жаль, більша частина сировини пропала, вкрившись пліснявою. Раніше читав і дивився відео, де мова йде про час ферментації до 1 доби. Насправді, ферментувати Іван-чай потрібно мінімум 2 доби, особисто я тепер буду ферментувати 3 доби, як і цього року. Після збору листя, я підв’ялюю їх протягом дня на чистому повітрі без доступу сонця, тоді поміщаю у пакет, в якому листя передавлюю (просто топчуся ногами по пакеті, розминаю руками, б’ю дерев’яним молотком), поки листя не стане мокрим, подавленим, пускаючи сік. У пакеті залишаю на 3 доби, поки листя не змінять колір на ржаво-коричневий із характерним запахом. Сушити ферментований Іван-чай слід дуже швидко і сильно. В ідеалі слід використовувати електричну сушку, але вона була зайнята грибами, тож щоб не передався грибний запах, я сушив Іван-чай на горищі під дахом. Цього виявилося недостатньо, тому вже на другий день почала з’являтися плісніва, прийшлося перебрати чай і більшу частину викинути. Залишок вирішив продегустувати – вийшов чудовий і смачний зелений чай, незважаючи на чорні, після ферментації і сушіння, листя. В мене смак після вірусу відновився лише на 30-40%, але дружина чай зацінила, сказала, що від магазинного не відрізняється.

Щодо рибалки – мав змогу посидіти декілька разів на ставку-болоті, риба клювала активно і на хліб з часником і на кукурудзу, але жодної риби не вдалося зловити, клювала дрібнота, більша риба чмакала у комишах, куди дістатися неможливо. На ріку не ходив, вода каламутна після дощів, мабуть вийду на ріку уже з початком полювання.