Новини

Весняна рибалка зовсім не означає одну лише ловлю білої риби. Для мене, це наприклад, полювання за окунем. Ловля окуня дозволяє здорово урізноманітнити весняну рибалку і бути з рибою навіть у ті моменти, коли весняне тепло змінює негода, внаслідок чого біла риба відмовляється клювати.

Специфіка ловлі у весняний період полягає в тому, що саме зараз рибалка має всі шанси розраховувати на впіймання дійсно трофейного екземпляра: нутрощі риби в цей час набиті ікрою, а тому полювати за об'ємною здобиччю окунь не в змозі. І лише запропонована невелика наживка може зацікавити горбаня. Ну а оскільки весняна заборона в певних місцях унеможливлює ловлю спінінгом, або робить її малоперспективною, виручити нас може поплавочна вудка.

Де шукати окуня ранньою весною?

Схід льоду і настання весни вносять свої корективи в поведінку окуневих зграй. Риба покидає глибину і прямує до мілководних ділянок, що примикають впритул до нерестовищ. Характер їх на річках і на озерах досить схожий: глибина в точці ловлі становить 1,5-2,5 метра, дно - піщане або галькове, а прибережна зона рясно заросла очеретом. Саме тут знаходиться досить велика кількість різноманітних мікроорганізмів, що складають основний раціон окуня.

Ловля окуня практично завжди є ходовою: обловлюючи перспективні ділянки, рибалка досить багато переміщається по берегу. Активна ловля знаходить відображення і в анімації приманки: поплавок не стоїть на місці, постійно здійснюється сіпання наживки і підтяжки її до берега, привертаючи тим самим увагу окуня. Клювання трапляються практично завжди. Варто рибалці привести наживку в дію, як поплавок тут же йде під воду, змушуючи робити підсічку.

Цікавими для подібного облову є і різні «міцні» місця: зарості водної рослинності, очеретяні острови, затоплений коряжник. Вони являють собою відмінне укриття для риби, залишати яке вона не поспішає. І лише апетитна наживка, проведена уздовж такого укриття, здатна спокусити рибу на клювання.

Снасті

Оскільки ходова рибалка припускає обловлювання якомога більшої акваторії, для полювання за окунем слід використовувати класичне матчеве або болонське вудилище, обладнане безінерційною котушкою. Саме подібна компоновка снасті дозволяє рибалці здійснювати далекі і точні кидки, а також здійснювати необхідну анімацію проводки, привертаючи увагу окуня. Оскільки практично завжди закид проводиться з котушки, довжина вудилища серйозної ролі не грає: для дотримання максимального балансу снасті перевагу віддавати слід болонським вудилищам довжиною 4-5 метрів, виготовленим з вуглепластику, або ж «матчевим» довжиною 3,6-4,2 метра.

Під вудилище підбирається і котушка. Розмір її вибирається таким чином, щоб у розкладеному стані баланс знаходився на рукояті. Найбільшою популярністю користуються моделі розміром 2500-3000, що володіють максимально можливим передавальним числом (аж до 5,8-6,1), так звані матчеві котушки.


Дальній кидок вимагає досить важкого поплавка. Окунь є агресивною рибою, що жадібно накидається на приманку. Це знайшло своє відображення і в покльовці: поплавок моментально йде під воду, даючи рибалці сигнал до підсікання. Саме тому дрібнити з поплавком не слід - вибирають досить важкий, добре помітний поплавок з довгою, яскравою антеною, вага якого може доходити до 6-8 грамів. Огрузка рівномірно розподіляється по всій жилці: по-перше, це збільшує максимальну чутливість снасті, а по-друге, запобігає заплутуванню снасті під час хльостких закидів.

Оскільки окунь жадібно заковтує наживку, дрібнити з гачком не слід. Це допоможе скоротити витрати часу на звільнення гачка до мінімуму. Крім того, не слід давати зайву тривалу паузу, після того як поплавок зник під водою. Досить порахувати про себе до п'яти і зробити підсічку. У такому випадку гачок буде якщо не в губі, то поруч з нею, завдяки чому у рибалки не виникне складностей з відчеплянням гачка. Знайшло це відображення і в розмірі гачка - найбільш ходовими моделями є № 12 і № 10.

Наживки

Величезна перевага при ловлі окуня - його всеїдність. Саме з цієї причини хороших успіхів можна досягти як при ловлі на всіляких личинок комах, так і на невелику живу рибку. Вносить свої корективи і весняна погода: на перше місце виходять мотиль і личинка ручейника - шитик. У деяких ситуаціях досягти непоганих уловів дозволяє і звичайний гнойовий черв'як. Якщо рибалці вдасться роздобути кілька невеликих п'явок, без улову він точно не залишиться.

Саме з їх допомогою можна зловити не тільки самих великих окунів, а й велику плотву з густерою. Для того щоб назбирати п'явок для ловлі, слід відправитися на найближчий струмок з чистою водою і кам'янистим дном, де, послідовно перевертаючи каміння, рибалка видобуває перспективну наживку. До речі, саме таким способом можна назбирати і достатню кількість личинок ручейника - рибалка вбиває двох зайців одним пострілом.

Не менш цікава і ловля на невеликого живця яка практично нічим не відрізняється від ловлі на інші насадки. Окунь впевнено хапає рибку і жадібно її заковтує. Цей факт відбивається і на моменті підсікання - для того щоб зловити рибу, їй слід дати достатню кількість часу, щоб заковтнути наживку. Досвідчені рибалки радять порахувати до десяти, після того як поплавок зник під водою, і тільки після цього здійснювати підсічку. Застосування живця в якості насадки може таїти ще одну несподіванку - його досить часто атакують невеликі щурята, так що слід бути готовим до втрати гачка. Ну, а якщо рибалці пощастить і гачок встромиться в край губи, виключаючи можливість перерізання повідця, піймання щуки буде приємним доповненням.

Олексій Мурашко / http://www.huntingukraine.com