Новини

Гігієна — найважливіший аспект не тільки виживання, але й звичайного повсякденного життя. Хтось, можливо, з цим не погодиться. Особливо, враховуючи власний досвід і досвід першопрохідців та підкорювачів Півночі, які милися, у кращому випадку, раз на місяць, і почували себе добре. Якщо згадати індусів, то вони взагалі, досі плавають в річці Ганг, склад якої шокує будь-якого європейського епідеміолога. І статися спалахам холери та чисельним шкіряним хворобам це аж ніяк не заважає.

Тому для сучасної людини питання гігієни завжди є актуальним. А якщо ми говоримо про тривале виживання чи автономне існування, то взагалі життєво необхідне. В останньому випадку доречним стане вміння самостійно створити повноцінне мило із золи, застосовуючи підручні матеріали. Розглянемо, що потрібно для виготовлення мила.

Зола. Вона виникає в результаті спалення деревини. Якщо деревина смолиста, типу ялинки чи сосни, то потрібна зола, заздалегідь змішана з яким-небудь жиром для нейтралізації смол. Замість золи можна використовувати їдкий натр. По-іншому його ще називають мильним каменем.

Вода. Найзвичайнісінька, але краще — м'яка. Тому що жорстка може частково нейтралізувати луг, вступивши з ним в хімічну реакцію.

Жир. Це можуть бути, наприклад, різні відходи тваринництва, сало, жирні залишки або підшкірний жир.

Поварена сіль.

Як виготовити мило з золи власноруч.

Для того, щоб виготовити мило з золи, набираємо у великий і не дуже потрібний посуд трохи води. Дуже важливо! Ні в якому разі не використовуйте посуд з алюмінію! Додаємо до води золу і кип'ятимо пів години. За цей час сформується осад, він нам не потрібен. А ось отриману рідину можна вважати легким лугом. Додаємо до отриманого лугу таку ж саму кількість жиру, і кип'ятимо. Поступово додаємо іще луг. Ми маємо отримати речовину, яка зможе застигати. Її іще називають мильним клеєм. Його вже можна використовувати за призначенням, але не зупиняймося на цьому. Беремо отриманий мильний клей, вільний від жирних залишків та осаду, і додаємо до нього поварену сіль. В результаті реакції утворюється "натрове мило" — більш щільне мильне ядро. Продовжуємо все це перемішувати й додавати сіль. Ядро буде поступово збільшуватись до тих пір, поки вільний мильний клей не закінчиться. Але воно іще не буде твердим — скоріше, пластичним. Тому дістаємо отримане мило із золи, і перекладаємо його в інший посуд. В нього заздалегідь додаємо більш концентрований луг, зварений в якомусь іншому посуді, а також іще поварену сіль. В процесі мило стає ще більш густим, і тепер його можна використовувати за призначенням. Але тільки після того, як з нього стече зайвий луг, який є шкідливим для шкіри. Для цього отриману речовину для надання форми кладемо в дерев'яний ящик на шар льняного або якогось іншого полотна. Чекаємо, поки мило застигне, а луг стече донизу. Нарізаємо мило на шматки й далі використовуємо у своє задоволення.

Зберігати мило із золи краще попередньо змазавши жиром.

Всі етапи процесу, окрім першого, рекомендовано реалізовувати на свіжому повітрі, адже буде дуже не приємний запах. Зате отримане таким шляхом мило із золи, жиру та солі допоможе ефективно очищувати шкіру в будь-якій ситуації. І це точно набагато краще, ніж просто зола, яку, до речі, також використовують для підтримки особистої гігієни.