Новини

Жерех - типовий хижак, відноситься до сімейства коропових.

Звичайні розміри жереха - однієї з найбільших риб у водоймах України - 35-50 см при вазі 1,5 - 3 кг. Зрідка зустрічаються особини довжиною 70-80 см і вагою 10 - 12 кг. Тіло жереха витягнуте, веретеноподібної форми. Молоді жерешата дуже схожі на уклейок. Проте відрізнити їх легко за такими ознаками. У жереха більш дрібна луска, значно менші очі, а рило більш загострене, на кінці нижньої щелепи є виступ, що при закритому роті, входить в ямку верхньої щелепи. В уклейки такого "замку" не має.

Дорослого жереха вже не сплутаєш ні з ким. У нього широка (дорівнює половині висоти тіла) синювато-сіра спина, боки - голубуваті, черево - біле. Спинний і хвостовий плавники - сірі з блакитним відливом, решта - світло-сірі з червоним відтінком, а очі - жовті з зеленою смужкою у верхній частині.

Водиться жерех тільки в річках. Непротічних озер і стариць уникає. Віддає перевагу триматися на течії нижче порогів, поблизу широких перекатів, гирлах річок, у протоках між островами - словом, там, де переважно буває всіляка риб'яча дрібнота, яка є основною його їжею.

Молодь жереха харчується невеликими рачками, донними безхребетними, комахами, поїдає личинок інших риб. Дорослий жерех - типовий хижак. У його раціоні - уклейка, верхівка, піскар, інша не широка риба . За свою манеру полювати за жерех отримав кілька додаткових оригінальних назв. Найбільш відоме шереспер. Спинний і хвостовий плавники жереха дуже тверді і широкі. Але виринаючи з води, він їх ще більше розширює, за що і отримав другу назву. Прізвиська 'кінь', 'прожора' і 'хват' дані йому за те, що він жваво носиться по водоймі, швидко влітає в середину риб'ячої зграї, ударом хвоста глушить кілька рибок, а потім беззубим ротом підбирає їх і ковтає. За природою своєю жерех - риба осіла, великих міграцій не робить. Однак протягом року місця його проживання змінюються. Зимує він у глибоких ямах із слабкою течією (іноді без течії) і в цей час не годується. Навесні, після нересту, 3-4 тижні відпочиває, вибравши для стоянок середню глибину і помірну течію. Після цього піднімається у верхні шари води і починає жирувати. Влітку його улюблені місця - неглибокі пороги і перекати. У порогів іноді стоїть перед самим зливом; на перекатах - поблизу основного струменя, де течія починає втрачати швидкість. Зрідка, в погожі дні, виходить на тихі води плес.

Нерест жереха

Жерех - риба річна. Статевої зрілості досягає у 3-5 років при довжині близько 30 см і вазі близько 500гр. Нереститься в квітні-травні при температурі води 9 - 10 ° С. Ікру відкладає на слабкій течії на піщано-гравійному дні. За вільної від льоду води жерех перестає ловиться тільки на час ікромету. У всякому разі, я не чув про ловлю його в цей період, а спостерігаючи за нерестом, не бачив, щоб жерех відволікався від основного заняття на прийом їжі.
Жерех нереститься в основному попарно. Тому мало хто бачив нерест жереха жвавим. Навіть на улюбленому рибою нерестилещі можна зустріти не більше десятка жерехових пар.
Якщо порівняти нерест жереха з нерестом плотви або щуки, то він більше нагадує гарну гру, або витончений танець у виконанні риб'ячих пар.
Одного разу на річці з високого берега довелося спостерігати нерест п'яти пар жерехів, пари метали ікру на відстані одного-двох метрів один від одного. Ніякого ажіотажу, або поспішності не було, просто пара затримувалася деякий час на одному місці, відходила на кілька метрів назад за течією і поверталася на попереднє місце. Це повторювалося кілька разів. Пари були різні за розмірами: самки кілограми за три, а самці приблизно на два кожен.
Після голодної зими та нересту жерех настільки безсилий, що наздогнати моторну уклейку він просто не може. У цей період його ловлять на черв'яка, мотиля і опариша. Для того, щоб повністю відновити сили і повернутися на своє постійне місце полювання - плеса і перекати, - жереху буде потрібно від семи до десяти днів.

Лов жереха

Самим відповідним знаряддям для лову жереха є спінінг. Використовуються як штучні приманки (блешні), так і мертві рибки. Кращими з блешень вважаються обертальні. Існують два найбільш поширених прийоми лову жереха спінінгом: на основних стоянках і на сплеск. При виході до порогу, перекату або до протоки між острівцями визначають приблизну зону, де тримається жерех, і починають її обловлювати, закидаючи приманку вище за течією. Спочатку обловлюють ближню ділянку, потім дальність закиду збільшують, а напрямок міняють, спускаючись по течії. Влітку приманку проводять у верхніх шарах води. Восени, коли жерех зкочується в ями, приманку тримають ближче до дна. Технологія лову на сплеск дещо інша. Спостерігаючи за поверхнею водоймища, риболов чекає, коли 'вдарить' жерех . У ту ж мить він посилає до місця сплеску приманку. Але робить це так, щоб вона трішки перелетіла хвильове коло, утворене хвостом жереха, а при підмотці пройшла по середині цього кола. Непогано також по сплесках визначити напрямок подальшого руху хижака, щоб приманку класти на його шляху. Блешню жерех хапає різко, так що на вудилищі відчувається короткий удар. З підсічкою і підмоткою зволікати не слід. На повітрі жерех швидко ціпеніє. Здобичливою буває ловля жереха і на живця. Як насадки краще всього використовувати уклейок і піскарів. Влітку живця треба тримати у верхніх шарах води, восени - ближче до дна. З появою комах жереха можна зловити і нахлистом. Але цією снастю доцільніше користуватися в невеликих зарослих травою річках, використовуючи як насадок жуків і великих коників.

Особливості поведінки жереха

Під час жору жерех робить такий галас, що його погоню за здобиччю прийнято називати "боєм". Він подібно блискавці врізається в стайку дрібних рибок, глушить жертву ударом сильного широкого хвоста, вистрибує з води і падає назад з великим шумом і бризками, повторюючи цей маневр кілька разів. Перелякана дрібнота то там, то тут вискакує з води, а він, розвернувшись вниз за течією, підхоплює приголомшену жертву. Бій" жереха можна спостерігати з берега, поблизу перекатів і піщаних мілин, де легше зловити дрібну рибу. Бій жереха, як правило, спостерігається в гарну, теплу погоду. Якщо хоч трохи похолодає, удару можна і не побачити, тому що мальок опуститься в товщу води, де оглушити його жереху стає неможливо. Тоді при таких погодних умовах жерех обирає іншу тактику. Він проти течії підбирається до дрібної рибки, більшу частину шляху проходячи зі змінною швидкістю. Не дійшовши до мети метрів п'ять-шість, зупиняється на межі течії і мілководдя, як би придивляючись, і різким кидком вривається в зграйку, підбираючи очманілих рибок, які плавно, подібно осіннім листям, ще якийсь час крутяться в уміло створеному вирі. Робить він це по всій акваторії і, наївшись, відправляється у яму перетравлювати з'їдену рибу.
Жерех годується, переміщуючись тільки проти течії, при цьому певну ділянку він проходить майже біля поверхні. Не зустрівши здобичі, хижак швидко зкочується назад; наступного разу він повторює свій маневр вже трохи глибше; третій же захід, як підтверджено, робить майже біля дна, а далі повторює перший варіант.
Жерех на плесі завжди знаходиться в русі, поки не насититься, а наситившись, йде у яму або вир, розташовані поряд з плесом.
Під час лову, виконуючи далекі і наддалекі кидки, намагайтеся наприкінці закидання пригальмовувати котушку, щоб вибрати "парус", який утворюється навіть у безвітряну погоду. Жерех часто бере під час приводнення приманки. Якщо у вас великий провис жилки, то підсікти рибу ви не зможете.

http://www.huntingukraine.com