Блог

Як уже я писав, відкриття полювання я пропустив на користь поїздки в гори, до родичів і до похресниць, яких я через робочі та сімейні обставини, уже декілька років не бачив. Як повідомили мені мої товариші по зброї, нормальних нальотів качки на відкритті не було, так що розчаровуватися не було чому.

Риболовля цього року почалася традиційно із ловлі головеня. Маючи досвід попередніх років, згідно спостережень, що головень нереститься до середини-кінця червня, я ловив головеня на спінінг з середини травня виключно аматорським підходом, відпускаючи назад у воду всю спійману рибу, не перевіряючи на наявність ікри чи «молочка».

Цього року гриби почалися дещо пізніше, ніж зазвичай – з початку червня, травневих не було. Взагалі квітень і травень були дуже посушливими, за два місяці у моїй місцевості дощі проходили мимо, максимально довгий дощ тривав близько 5 хвилин. Городина проростала тільки завдяки поливу, власне, до початку сезону дощів на одному рівні і трималася, після дощів усе почало рости і дозрівати.

Субота, типовий вихідний день міжсезоння, дощ не падав, достатньо тепло, якби не поривчастий холодний вітер, похмуро. День почався з того, що треба було трохи почати готувати сад до сезону, трохи прикупив агроплівки, виділив ділянку городу для обгородження металевою сіткою, щоб захистити кущі від сусідських кіз і диких зайців.

Субота, день прекрасний, сонячна погода, вітер південно-східний, досить холодний, еле не морозяний і не різкий. Після того, як трохи поколов дрова (зима у нас ще триває, холодно, як-не-як, а 52-й день лютого), вирішив піти до лісу, відпочити, заодно проконтролювати, чи не буде чути вистрілів браконьєрів, адже вчора по селі мужик один перебігав, з-під куртки двостолку було видно.

Гриби – це унікальні плоди природи, вони якраз для того існують у природі, щоби люди могли виживати завдяки їм у складних ситуаціях та життєвих умовах. Недарма, старі люди кажуть, що поява великої кількості грибів – не хороший знак про небезпеку чи голод, природа ніби, піклуючись про людину, забезпечує її змогою заготувати великі запаси грибів на наступний рік чи роки, щоб людина могла вижити і пережити біду чи голод.

Це найважливіший день у році кожного мисливця – день відкриття сезону. Патронтаж набитий, рушниця вкотре вичищена, змазана, зачехлина, рюкзак споряджений)) Але я вирішив започаткувати традицію відмовитися від святкування відкриття, тому у 2017 році я сидів удома. Ну, не подобається мені це свято, по єдиній причині: зброя і алкоголь в руці українця, це як мавпа з гранатою і мені було достатньо 3 випадків, коли чудом не трапились нещасні випадки з моїми знайомими.

Коротко опишу всі моменти, які принесли мені неабиякі позитивні і негативні враження від риболовлі протягом усього 2017 року.

Отже, так як сезон весняного збиральництва переріс у початок риболовного сезону, я почав перші виходи на рибалку у кінці травня 2017 року, тобто я вирішив повністю пропустити нерест і з спокійною душею ловити рибу. Але сталося не так, як гадалося, адже погода весною була жахлива, це були періоди спеки і приморозків, які тривали до травня.

Непонятна ситуація почала відбуватися останнім часом навколо Калуша, виникають аварії - про них замовчують, псується екологія - про це не говорять. Склав і відіслав запит на доступ до публічної інформації до управління держспоживслужби. Отримав багато відповідей від компетентних і не дуже установ та закладів. На всі ці документи нижче нотатки я прикріпив посилання на перегляд/завантаження (хоча по великому рахунку мене просто послали, надавши цифри та дані минулих років, проте щодо "аварії" чи викидів Карпатнафтохіму чітко вказали, що вони не володіють ситуацією щодо забруднення і викидів даним підприємством).

Досить довго не мав можливості вибратися на природу по причині хвороби. Сильний сухий кашель, печія в горлі – як типовий українець, я також приречений на життя в Україні в умовах екологічного гетто. Щорічне захворювання – комплекс: фарингіт + алергія як наслідок життя у Калуському районі: Брошнівський експериментальний завод, Карпатнафтохім, Даноша та ряд інших.

Погода видалась чудовою у неділю, попри те, що в суботу цілий день падав дрібний дощ. Думаю, до сезону грибальництва більше не ходитиму до лісу по причині відкриття сезону риболовлі, яке я собі запланував почати після Великодня. Тож вирішив ще цього разу піти-прогулятися.

Субота, вирішив нарешті піти в ліс по черемшу, так як погода на минулих вихідних не дозволяла кудись іти. Температура різко понизилась і трималася вночі в районі від -1 до 3 тепла. Відповідно, ріст усього сповільнювався. Пішов у ліс з метою назбирати черемші, викопати декілька цибулин для насадження вдома у саді, щоб було під рукою кожного року, викопати декілька цибулин синіх пролісків, щоб посадити вдома на клумбі.

Прогноз погоди «обіцяв» мороз до -6 та сніг на вихідні, проте вже у суботу була плюсова температура, хоча досить таки похолодало. Так завжди буває, коли я збираюся йти по березовий сік – температура знижується, відповідно сік перестає текти по деревах.

Весна цього року, відносно попередніх років, розпочалася вчасно по календарю. Ще вкінці лютого тепло пробивалося через холодні ночі, супроводжуючись цілодобовими невеликими дощами. У березні весна перемогла і зима відступила. Чи буде реванш – побачимо, але спостереження за природою показало, що весна вступила у свої права і природа проснулася із зимового сну.

Довго я вже не писав, в голові повно інформації, а докупи зліпити її ніяк не можу. Тому постараюся найближчим часом підсумувати осінньо-мисливський сезон 2016 року.